Виклики судового захисту у справах щодо відкритих даних

Постанова Кабінету Міністрів України №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» передбачає оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних, яке здійснюється за такими принципами, як відкритість за замовчуванням, оперативність, доступність використання тощо.

Це Положення визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.

Проте бувають випадки, коли інколи з розпорядниками потрібно нагадувати про ці принципи. «Судово-юридична газета» вже писала, які норми порушувало НАЗК стосовно надання відповідей щодо публічної інформації. Тоді ж було заявлено, що всі документи НАЗК є інформацією з обмеженим доступом, включно з проектами його актів.

Щодо судової практики стосовно відкритих даних та запитів на публічну інформацію

Наприклад, Чигиринський районний суд Черкаської області в листопаді розглянув позов щодо відшкодування моральної шкоди в сумі мільйона гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він звернувся до виконавчого комітету Чигиринської міської ради із запитом про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Чигирина вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Проте, відповідачем відповідь на запит на отримання інформації надано не було.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року (справа № 580/6093/21) визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Чигиринської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.

Позов до про відшкодування моральної шкоди суд задовольнив частково. Він ухвалив стягнути з Виконавчого комітету Чигиринської міської в рахунок відшкодування моральної шкоди тисячу грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Цікавою є справа № 420/2715/20. Якщо коротко, то чоловік звернувся до суду з адміністративним позовом до одразу кількох суб’єктів владних повноважень. Позов стосувався виконання Закону «Про доступ до публічної інформації», та Постанови №835. Наприклад, щодо невиконання обов`язку оприлюднення інформації, нездійснення контролю за поданням публічної інформації на Єдиний державний веб-портал відкритих даних www.data.gov.ua. Цікавим є фрагмент про порушення прав:

«Згідно з висновками Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №826/8803/15, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Водночас позивач лише зазначає, що його права були порушені, проте не зазначає які саме його права, свободи чи законні інтереси були порушені при не оприлюдненні, на його думку, інформації відповідно до ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Таким чином суд не вбачає будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача в спірних правовідносинах», - йдеться у матеріалах справи.

Окрім того, суд визнав позовні вимоги не обґрунтовані та такими, що  не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню. Тож у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Вже у грудні суд розглядав апеляційну скаргу по цій справі від позивача, але все залишилося без змін.

Щодо викликів судового захисту у справах щодо відкритих даних

На конференції спільноти OpenUp обговорювалося питання судового захисту відкритих даних. «Судово-юридична газета» записала тези, які прозвучали стосовно неоприлюднення інформації у вигляді відкритих даних.

Несвоєчасне оприлюднення наборів даних порушує суб’єктивне право позивача.

Юристка Христина Буртник заявила, що деякі суди не вбачають порушення у випадках, коли певний набір даних оприлюднено несвоєчасно.

«Вони у своїх рішеннях зазначають, що навіть у разі задоволення позивних вимог, у позивача не відбудеться змін щодо його прав та обов’язків. Отже, це справа не підлягає захисту. Така позиція є небезпечною, тому що фактично суди узаконюють порушення розпорядника процедури оприлюднення», - сказала  вона.

Про доведення того, коли особа дізналася про неоприлюднення інформації

Кодекс адміністративного судочинства, у порядку якого оскаржується справи з доступу до публічної інформації, надає позивачам шестимісячний строк з дня, коли особа взнала про своє порушення.

На конференції був згаданий момент, коли позивачі вказують, що вони дізналися про порушення у певний день. Згадано випадок, де суд відповів про відсутні підстави вважати, що позивач упродовж цього часу не міг ознайомитися з офіційним вебсайтом відповідача раніше або позивач повинен був дізнатися про таку бездіяльність відповідача раніше. Суд залишав позивну заяву без розгляду.

«Наприклад, коли позивач почав займатися якоюсь темою недавно, зайшов на сайт розпорядника інформації чи на портал і побачив, що деяких даних немає, то він позбавлений можливості оскаржити таке порушення до суду, адже мав дізнатися про це раніше», - пояснила Буртник.

Коли предметом спорку є зобов’язання оприлюднити набори даних відповідно до принципів, встановлених у Постанові №835.

Постанова вказує не тільки, який набір даних має бути оприлюднено, а й де він має бути оприлюднений і у який спосіб. Як заявила Буртник, ці принципи часто не розглядають суди як підставу, щоб захистити право позивача.

Досудове врегулювання спору не є обов’язковим

Деякі суди вважають, що запитувач (позивач у цій справі)  повинен був пройти досудове урегулювання спору.

«Це дуже відтягує строк і деколи позбавляє можливості позивачів захистити своє право саме в судовому порядку. Таких справ небагато, але це теж виклик, який можуть зустрітися позивачі, які будуть звертатися до суду», - додала юристка.

Відсутність технічної можливості оприлюднення не звільняє від обов’язку оприлюднення.

Далі йшлося про випадки, коли відповідачі доводять суду, що оприлюднити певний набір чи інформацію технічно неможливо. І суди приймають ці доводи як належні. Проте Закон «Про доступ до публічної інформації» не передбачає відсутність технічної можливості. Розпорядник повинен усунути цю проблему і надати інформацію тим способом, яким просить запитувач.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в Україні запрацював портал «Дія.Відкриті дані». 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.