Булінг у школі: судові справи

У грудні 2018-го року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Законодавчим актом визначено поняття булінгу, шляхи протидії цьому явищу, захисту прав дітей, а також інших осіб, які працюють у закладі освіти.

Зокрема, встановлено адміністративну відповідальність за булінг, приховування випадків цькування педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.

«Судово-юридична газета» вирішила знайти кілька судових справ, пов’язаних із цькуванням у школах.

Директор, який не повідомив у поліцію про факти булінгу

Лисянський районний суд Черкаської області визнав винним директора у вчиненні адміністративного правопорушення, який не повідомив Національну поліцію про випадки цькування учасника освітнього процесу.

У матеріалах справи йдеться, що директор знав про булінг відносно учениць, проте не проінформував підрозділ поліції про встановлені факти цькування. У судовому засіданні він визнав свою вину.

Хоч чоловіка і визнали винним за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, проте адміністративну справу відносно нього закрили у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів, на момент розгляду справи судом минуло більш ніж три місяці з дня вчинення правопорушення.

Перша справа щодо булінгу

Закон про протидію цькуванню набув чинності у січні 2019-го року, а вже у лютому того ж року Бориспільський міськрайонний суд ухвалив перше судове рішення у справі про цькування.

З даних протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що неповнолітня дівчина у школі вчинила булінг. Вона висвітлила непристойні фото іншої дівчини у мережі «Інстаграм». Через це могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої. Відповідальність за вказане діяння несе мати учениці за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

На судовому засіданні мати неповнолітньої вину в скоєному визнала, просила суворо не карати.

Суд оштрафував батьків на 850 гривень.

Верховний Суд та цькування у школі

У серпні 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою матері на постанову апеляційного суду Черкаської області  за позовом про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

У матеріалах йдеться, що неповнолітня періодично цькувала учасника освітнього процесу, що призвело до заподіяння шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілого.

Дівчина розповсюджувала неправдиву інформацію відносно потерпілого, нацьковувала на нього інших дітей, робила образливі та насмішливі погляди у бік потерпілого, ображала його образливими словами та внаслідок цькування потерпілий був побитий.

Суд першої інстанції визнав матір винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та оштрафував на 850 грн.

Пізніше апеляційний суду Черкаської області відмовив  у поновленні строку на апеляційне оскарження через відсутні причини для цього. Апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала.

Потім позивач направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову   апеляційного суду Черкаської області. Проте і тут отримала відмову.

Гарячі лінії допомоги постраждалим через цькування можна знайти за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про рішення, які виносив суд у справах, де постраждалими через домашнє насилля ставали чоловіки.

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.