Порядок устранения продавцом электротехники несоответствия товаров требованиям технического регламента: позиция Верховного Суда

В производстве Верховного Суда находилось дело по иску физического лица-предпринимателя к Главному управлению Госпродпотребслужбы о признании противоправными и отмене постановлений.

Предметом спора по этому делу было признание противоправными и отмена решений ответчика о применении к субъекту хозяйствования как распространителя радиотоваров (ТМ «APPLE» и ТМ ««Хіаоmі») ограничительных мер, принятых по результатам проведенной проверки.

В частности, этой проверкой установлено невыполнение распространителем требования предварительных решений ответчика о принятии ограничительных мер, которыми истца обязали устранить формальное несоответствие радиотоваров техническому регламенту.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями відповідача звернувся з позовом до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він виконав попередні вимоги Держпродспоживслужби та вжив усіх залежних від нього заходів для усунення формальних невідповідностей радіотоварів вимогам технічного регламенту, а саме – вилучив відповідні товари з обігу, повернув їх постачальнику та висунув останньому претензію про приведення цих радіотоварів у відповідність до вимог Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 355 (далі - Технічний регламент № 355), про вжиті заходи повідомив відповідача.

Верховний Суд погодився із судами першої та апеляційної інстанцій, які задовольнили позов.

Суд виходив з того, що згідно із частиною третьою статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом «б» пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачем не витребовувалися у позивача як розповсюджувача радіоприладів додаткові відомості, документи, відсутні докази про проведення відповідачем перевірки постачальника, що свідчить про неналежне виконання ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області своїх обов`язків, визначених частиною третьою статті 24, частиною першою статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема щодо здійснення аналізу повідомлення позивача про виконання ним рішень про вжиття обмежувальних заходів, проведення моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Водночас, висновки відповідача про неналежне виконання позивачем вимог рішень попередніх рішень Держпродспоживслужби ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджуються будь-якими доказами; відповідач не наводить інших аргументів, підтверджених доказами, крім неможливості встановити постачальника радіоприладів, не зазначає, у чому виражається нерезультативне виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого положення частини п`ятої статті 8, частини восьмої статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також пункту 42 Технічного регламенту № 355 потрібно розуміти так: розповсюджувач зобов`язаний усунути формальні невідповідності товару вимогам цього регламенту шляхом використання усіх доступних засобів, зокрема вилучити радіообладнання з обігу, поки воно не буде приведено у відповідність з такими вимогами, поінформувати про це постачальника або виробника, а також повідомити органам державного ринкового нагляду всю наявну у нього інформацію про постачальника/імпортера радіообладнання; належність виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів оцінюється органом ринкового нагляду на підставі, зокрема здійснення аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання ним рішень про вжиття обмежувальних заходів та поданих на підтвердження цього документів, проведення моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів та застосування інших засобів перевірки повноти та достовірності поданих розповсюджувачем доказів на підтвердження виконання ним вимог рішення про вжиття обмежувальних заходів (зокрема, у разі необхідності проведення перевірки постачальника або імпортера товарів); у випадку встановлення невиконання або неналежного виконання обмежувальних заходів орган ринкового нагляду зобов`язаний чітко вказати, у чому саме полягає неповнота виконаних заходів, які саме заходи ще мали бути виконані; у цьому випадку орган ринкового нагляду може вжити нові обмежувальні (корегувальні) заходи, а також застосувати до розповсюджувача штрафні санкції.

Постанова Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 520/6006/21 (адміністративне провадження № К/990/17082/22).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.