Верховный Суд объяснил, что следует учитывать судам при квалификации действий как угрозы или насилия в отношении адвоката

Мотивом совершения преступления, предусмотренного ст. 398 УК (Угроза или насилие в отношении защитника или представителя лица) может быть желание прекратить определенные действия защитника или представителя лица или месть за их деятельность, а субъективная сторона состава этого преступления не связана с точной осведомленностью виновного с содержанием тех полномочий, которые выполняет потерпевший, ведь достаточно, чтобы виновный осознавал тот факт, что защитник или представитель лица осуществляет свою деятельность.

Для установления причинно-следственной связи между нанесением обвиняемым телесных повреждений потерпевшей и осуществлением ею как адвокатом деятельности по оказанию правовой помощи, следует учитывать многоаспектность содержания правовой помощи. Об этом отметила в своем постановлении коллегия судей Первой судебной палаты Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда от 18 января 2024 г. по делу № 361/794/21.

Обставини справи

Органом досудового розслідування виправданий судами чоловік обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи поблизу дошкільного дитячого закладу, де також перебувала потерпіла, яка є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та надає правову допомогу згідно з договором його колишній дружині, реалізуючи свій умисел, спрямований на заподіяння потерпілій фізичної та моральної шкоди як адвокату, діючи умисно, з метою заподіяння фізичної шкоди здоров'ю потерпілої та перешкоджання і припинення її діяльності, пов'язаної з наданням правової допомоги, завдав останній легкі тілесні ушкодження.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій:

Місцевий суд визнав невинуватим та виправдав чоловіка за ч. 2 ст. 398 КК через недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене ним. Апеляційний суд змінив цей вирок, виключив посилання на недоведеність заподіяння ним потерпілій легких тілесних ушкоджень.

У касаційних скаргах прокурори та потерпіла стверджують про безпідставність недоведеності надання потерпілою як адвокатом правової допомоги колишній дружині обвинуваченого під час інкримінованих останньому подій.

Наполягають, що завдання ним тілесних ушкоджень потерпілій пов'язано зі здійсненням нею як адвокатом діяльності з надання правової допомоги.

Позиція ККС ВС

ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. ККС вказує, що надаючи правову оцінку діям обвинуваченого, суд апеляційної інстанції не зважив на багатоаспектність змісту правової допомоги, що призвело до неправильного застосування ним закону України про кримінальну відповідальність через незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Виправдовуючи особу у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 398 КК, суд першої інстанції у вироку зазначив, що дії потерпілої під час інкримінованих обвинуваченому подій виходили за межі надання нею правової допомоги колишній дружині обвинуваченого згідно з умовами укладеного між ними договору про надання такої допомоги.

Також за результатами дослідження та оцінки доказів суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами не доведено нанесення обвинуваченим легких тілесних ушкоджень потерпілій.

За результатами апеляційного розгляду, суд визнав помилковими висновки місцевого суду про відсутність належних і допустимих доказів заподіяння обвинуваченим легких тілесних ушкоджень потерпілій. Незважаючи на встановлення факту заподіяння обвинуваченим таких тілесних ушкоджень потерпілій, апеляційний суд вирішив, що їх отримання не пов'язане з діяльністю із надання останньою правової допомоги колишній дружині обвинуваченого під час інкримінованих йому подій поблизу дошкільного закладу.

Зокрема зазначив, що той факт, що потерпіла як адвокат на підставі належно оформлених документів під час конфлікту з обвинуваченим представляла інтереси його дружини, не спростовує тієї обставини, що застосування нею фізичного впливу з метою перешкодити його діям, спрямованим на спілкування з колишньою дружиною та дитиною усупереч бажанню останніх, не є видом правової допомоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт обізнаності обвинуваченого із тим, що потерпіла є адвокатом та надає правову допомогу його колишній дружині.

Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 398 КК, може бути бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність. При цьому суб'єктивна сторона складу цього злочину не пов'язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих повноважень, які наразі виконує потерпілий. Достатньо, щоб винний усвідомлював той факт, що захисник або представник особи здійснює свою діяльність.

Згідно з Рішенням КСУ від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значущість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й насамперед спрямована на запобігання можливим порушенням чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних чи юридичних осіб.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.