Осужденный должен принимать меры, чтобы узнать состояние рассмотрения представления органу пробации по нему, - Верховный Суд

Начало истечения срока для обжалования судебных решений является общим для всех участников уголовного производства, за исключением осужденного, находящегося под стражей. Положение ст. 395 УПК не предусматривают привилегии по отдельному исчислению сроков для каждого защитника, привлеченного для оказания правовой помощи уже после принятия судом обжалуемого решения. Об этом указал Кассационный уголовный суд в постановлении от 9 мая 2024 года по делу 761/25928/22.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК особу звільнено від відбування покарання та покладено на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК.

Ухвалою місцевого суду задоволено подання старшого інспектора районного відділу філії Державної установи «Центр пробації», скасовано звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлено останнього для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки відповідно до вказаного вироку.

На цю ухвалу районного суду захисник в інтересах засудженого подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, зазначивши, що відповідно до поштового трекінгу з офіційного сайту ДП«Укрпошта», поштове відправлення на адресу засудженого було відправлено районним судом 31.05.2023 та доставлено адресату 3.06.2023 з поміткою «вручено особисто».

Строк для оскарження ухвали суду першої інстанції сплинув 10.06.2023, апеляційна скарга подана до суду лише 26.09.2023, тобто з пропуском цього строку.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що суд не перевірив належним чином дату отримання засудженим копії ухвали місцевого суду, що була направлена не на адресу його проживання, яка була відома органу пробації, а на адресу реєстрації, де взагалі ніхто не проживає.

Вказане в судовому рішенні поштове відправлення отримане невідомою особою, що підтверджується підписом цієї особи на повідомленні про вручення, а тому твердження про те, що воно вручене засудженому особисто не відповідає дійсності.

Позиція Верхового Суду

ККС залишив без зміни ухвалу апеляційного суду. В обґрунтування позиції ККС наголошує, що початок перебігу строку для оскарження судових рішень є загальним для всіх учасників кримінального провадження, за винятком засудженого, який перебуває під вартою. Положення ст. 395 КПК не передбачають привілею щодо окремого обчислення строків для кожного захисника, залученого для надання правової допомоги вже після ухвалення судом рішення, яке оскаржується.

З матеріалів провадження вбачається, що засуджений був обізнаний про дату та час розгляду подання органу пробації в суді першої інстанції, однак тричі в судове засідання не з'явився, подавав клопотання про відкладення розгляду.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що поважність неприбуття в судові засідання 1 та 8 травня 2023 не підтверджена матеріалами справи.

За таких обставин апеляційний суд констатував, що засуджений був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду. Засуджений під вартою не утримувався. Тому семиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду для нього мав обчислюватися з моменту оголошення судового рішення.

Проте, апеляційна скарга захисника разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження подана до суду 26.09.2023. У клопотанні, як на причину пропуску передбаченого законом строку, захисник послався на те, що ухвалу районного суду було направлено на поштову адресу, за якою за не проживає. Тобто, захисник послався на неналежне та невчасне вручення засудженому копії ухвали суду першої інстанції, що не відповідає положенням ч. 3 ст. 395 КПК.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що матеріалами провадження не підтверджено поважності пропуску цього строку.

ККС вважає, що в цьому випадку засуджений не вжив заходів, щоб дізнатися про стан розгляду подання органу пробації щодо нього, хоча й був обізнаний про наявність такого подання і дату його розгляду.

Всупереч тому, що ухвала місцевого суду від 8.05.2023 була 13.05.2023 надіслана до ЄДРСР, а 15.05.2023 оприлюднена і він мав реальну можливість ознайомитися зі змістом цієї ухвали, засуджений не поцікавився результатом судового розгляду.

Крім того, він не повідомив належним чином суд про зміну місця свого проживання для направлення йому кореспонденції на актуальну адресу, що також може свідчити про несумлінне ставлення засудженого до своїх процесуальних обов'язків.

Автор: Наталья Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.