Бегать должны лица с инвалидностью, а не данные — ТЦК вправе оштрафовать лицо с инвалидностью на 17 тысяч грн из-за отсутствия автоматического обмена данными

Цифровая команда Министерства обороны так и не смогла реализовать автоматический обмен данными между ТЦК и реестрами, в которых содержатся данные по установлению лицу инвалидности. Итак, если мужчине установлена ​​инвалидность, ему придется самостоятельно ехать в ТЦК и сообщать об этом. Если он не сделает это в течение 7 дней после установления МСЭК группы инвалидности, получит штраф от ТЦК - от 17 тысяч грн.

Заместитель министра обороны по цифровизации Катерина Черногоренко неоднократно отмечала, что «бегать должны данные, а не люди». Впрочем, в данном случае бегать должны лица с инвалидностью, а не данные. Об этой проблеме уже писала «Судебно-юридическая газета».

В данном случае норма КУоАП относительно того, что ТЦК не может оштрафовать лицо, если есть возможность получить соответствующие данные из других государственных реестров, не работает, поскольку наладить обмены в отношении лиц с инвалидностью пока не удалось.

Это следует из дела №308/12173/24, которое 13 августа 2024 года рассмотрел Ужгородский горрайонный суд Закарпатской области. Суду пришлось оставить в силе постановление ТЦК.

Как следует из решения, мужчина, очевидно, ознакомившись с многочисленными заявлениями госпожи Черногоренко относительно «человечных, сервисных изменений» и «цифровизации», считал, что ему не нужно в течение 7 дней сообщить о своей инвалидности в ТЦК.

Обставини справи

У липні 2024 року чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК, в якому просив скасувати постанову від 16 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу 17 000 грн.

Чоловік стверджує, що згідно з примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами яких є державні органи.

Тож, ТЦК міг і повинен був знати про встановлення йому 5 червня 2024 року 3 групи інвалідності в 7-денний строк, як від МСЕК відповідно до пункту 60 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487, так і завдяки одержанню таких відомостей в електронному вигляді з Реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач надав пояснення про те, що «у зв`язку з захворюванням не мав фізичної можливості протягом 7-ми днів з`явитись».

У постанові чоловіку поставлено у вину, що він «не повідомив в семиденний строк органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про те що 5 червня 2024 року медико-соціальною експертною комісією йому було встановлено 3 (третю) групу інвалідності».

«Дане правопорушення виявлене 10.07.2024 під час прибуття громадянина України позивача до обласного тимчасового мобілізаційного пункту Закарпатської області. Можливості отримання довідки МСЕК громадянина України шляхом запиту до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не було можливим у зв`язку з відсутністю такого пункту у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - вказав ТЦК у постанові. 

Що вирішив суд

Отже, як вказав суд, чоловіка притягнуто до адміністративної відповідальності за неповідомлення ТЦК в 7-денний строк про встановлення йому 5 червня 2024 року МСЕК третьої групи інвалідності.

Відтак інкриміноване правопорушення було вчинене ним після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, при цьому саме з 5.06.2024 у позивача виник обов`язок повідомити у семиденний строк орган, в якому він перебуває на обліку, про зміни у персональних даних, зокрема щодо наявності інвалідності.

Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.

Згідно з абзацу 9 ч. 3 ст.14 Закону №1951-VIII для встановлення відомостей, зазначених у пункті 17 частини першої статті 7 цього Закону електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

З вищевказаного протоколу видно, що позивач до означених органів для призначення та виплати пенсії чи соціальних виплат не звертався, а тому з вказаних органів отримати інформацію про наявність у нього інвалідності позивач не мав можливості.

Зважаючи на Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою КМУ №1317, Закарпатська обласна медико-соціальна експертна комісія, яка володіла і володіє інформацією про наявність чи зміну групи інвалідності, перебуває у віданні Міністерства охорони здоров`я.

Вказаний орган відсутній у переліку органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформацію, зазначену у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.

Відсутність можливості здійснювати електронну інформаційну взаємодію ТЦК з іншими інформаційно-комунікаційними системами для отримання інформації про встановлення чи зміну групи інвалідності військовозобов`язаних підтверджується також рапортом начальника відділу військового обліку, бронювання та впровадження ЄДР військовозобов`язаних ТЦК.

Вказане свідчить про те, що положення примітки до статті 210 КУпАП не підлягає застосуванню в розглядуваному випадку, у зв`язку з відсутністю у відповідача, як у органу адміністрування Реєстру, можливості отримати інформацію про інвалідність з інших інформаційно-комунікаційних системам.

Відповідно до пункту 60 Порядку №1487 та ч. 7 ст. 38 Закону №2232-XII медико-соціальні експертні комісії зобов`язані повідомляти у семиденний строк районним (міським) ТЦК інформацію про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності.

Проте вказана норма не звільняє позивача виконати свій обов`язок - повідомити відповідний ТЦК про зміну своїх персональних даних, зокрема про стан здоров`я згідно з вищевказаних норм законодавства.

Відтак, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, залишивши оскаржувану постанову ТЦК без змін.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.