Кандидаты на должности судей общих апелляционных судов по гражданской специализации, которые выполняли практическое задание 4 февраля 2025 года в рамках соответствующего конкурса, обратились с открытым письмом к Высшей квалификационной комиссии судей.
В своем письме претенденты на должности судей обратили внимание на неравные условия, в которых оказалась группа кандидатов, которая выполняла практическое задание 4 февраля – конкретной правовой позиции Верховного Суда, которая использовалась для создания модельного задания, просто не было в заранее опубликованном ВККС перечне дел, которые необходимо было использовать для подготовки.
Поэтому кандидатам пришлось не столько ориентироваться на определенные ВККС правовые позиции Верховного Суда, сколько самостоятельно пытаться решить достаточно сложную задачу.
Таким образом, кандидаты просят ВККС не только предоставить им возможность повторного выполнения практического задания, но и опубликовать все модельные судебные дела, которые были предоставлены участникам конкурса по гражданской специализации, а также все написанные кандидатами решения.
Приводим текст открытого письма
Открытое письмо
Задача завжди здається «легкою», якщо заздалегідь знаєш правильну відповідь
17 квітня 2025 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 3–7, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
За нашими підрахунками загальний відсоток кандидатів, які не набрали прохідний бал (без врахування групи від 4 лютого 2025 року), складає 18 %. Цей же показник серед кандидатів, які складали іспит 4 лютого 2025 року, становить 86 %.
Ми переконані, що аномально низькі результати, зафіксовані саме в цей день не можна пояснити тим, що учасники цього дня просто «не впоралися із легким завданням», чи що «таке буває». Статистичні показники цього дня очевидно не вкладаються графік нормального розподілу Ґауса. Утім ситуація прояснюється, якщо зауважити, що усіх кандидатів цього дня «підкосила» саме друга модельна справа – бали за неї були істотно нижчими від балів за першу, і не дозволили кандидатам набрати у сумі необхідний прохідний бал.
Цим листом ми хочемо привернути увагу до нерівних умов, у яких опинилися учасники конкурсу в апеляційні суди, яким випало складати практичне завдання 4 лютого 2025 року. Помилки, допущені Комісією в цей день, призвели до того, що група із 58 кандидатів опинилася у становищі, істотно гіршому, порівняно з іншими учасниками конкурсу.
По-перше, приблизно через 1,5 години після початку складання іспиту до зали зайшов член ВККС Сергій Чумак і повідомив, що у виконуваній нами практичній задачі 1 є помилки в описовій та мотивувальній частинах, про що потім було складено Акт.
Ця технічна помилка стосувалася дати ключової обставини у справі. Оскільки справа була розрахована на застосування судом позовної давності, описку щодо дат в цьому випадку не можна вважати незначною.
Півтори години часу, які пройшли до моменту виправлення помилки, кандидатам не було компенсовано, чим порушено принцип рівності кандидатів.
Однак більш вагомою є інша помилка, допущена у модельній справі № 2.
21 серпня 2024 року ВККС було прийнято рішення про опублікування Списку судових справ, на основі яких розроблялись практичні завдання до майбутнього іспиту. Перелік цих справ можна знайти тут.
Усі вітали такий крок ВККС, оскільки він вказував на відкритість Комісії та забезпечення рівності усіх учасників іспиту як у питанні підготовки, так і в питанні виконання практичних завдань.
Однак, 4 лютого 2025 року учасникам іспиту було надано практичне завдання, розроблене на основі судової справи № 686/30591/21, якої не було у вищезазначеному Списку.
Внаслідок цього рівень складності практичного завдання для нашої групи був істотно вищим, аніж для решти учасників конкурсу з цивільної спеціалізації. Тим часом, як інші учасники в якості модельної справи на іспиті побачили знайому справу (де фактичні обставини, предмет і підстава позову – відповідали одній зі справ із переліку для підготовки), учасники, що складали іспит 4 лютого, – не мали такого привілею.
Із точки зору тестології ідеться про принципово різні когнітивні навички, які мали бути задіяні учасниками конкурсу. В одному випадку – це здебільшого знання (пам'ять) і розуміння (за умови, що справа на іспиті відповідає одній із переліку), тоді як в іншому – це аналіз, синтез, і творчий підхід до вирішення незнайомої проблеми (у випадку, коли іспитований бачить справу уперше). Необхідність задіяння тих або інших когнітивних навичок визначає рівень складності іспиту.
Таким чином, для учасників, яким випало виконувати практичне завдання 4 лютого 2025 року завдання виявилося істотно складнішим, оскільки вимагало творчого підходу і задіяння когнітивних навичок вищого порядку для розв’язання раніше незнайомої проблеми. Ідентифікація правової позиції Верховного Суду, яка, по суті, слугувала б «ключем» для розв’язання завдання, за таких умов була значно важчою, з огляду на те, що фактичні обставини справи не відповідали жодній зі справ, які були заявлені Комісією як такі, що використовуватимуться при розробленні модельних судових рішень для проведення кваліфікаційного іспиту. Це поставило зазначених учасників у невигідне становище порівняно з іншими.
Насамкінець, якщо вже й торкатися суті задачі, то її навряд чи можна назвати «легкою».
У справі ішлося про складну комбінацію різних за природою правовідносин (сімейних, кредитних, забезпечувальних, відносин у рамках виконавчого провадження й аукціону). Відповідно справа була переповнена цілою низкою фактичних обставин (шлюб, придбання майна подружжям, кредитний договір, договір поруки, іпотечний договір, рішення суду про стягнення боргу, виконавче провадження, арешт майна, заміна сторони виконавчого провадження, електронні торги, тощо), значною кількістю різноманітних вимог (визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про передачу майна стягувачеві, визнання права власності).
Лише ознайомлення з текстом цього модельного рішення відібрало чимало часу (пропонуємо читачу пересвідчитися в цьому, ознайомившись з рішенням суду першої інстанції у справі № 686/30591/21, яке було покладено в основу модельного рішення).
Модельне судове рішення було доповнене значною кількістю норм матеріального права (нагадаємо, що відповідно до п.2.8. Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 червня 2024 року № 185/зп-24, модельне судове рішення містить частково мотивувальну частину). У зв’язку з цим не зовсім зрозуміло як насичення рішення нормами матеріального права узгоджується з позицією ВККС про те, що модельна справа містила процесуальну задачу.
І головне – висновок за результатами розгляду справи.
У справі порушене складне правове питання: пріоритету тієї чи іншої підстави для відмови в позові (відсутність порушеного права, неналежний відповідач, неналежний спосіб захисту).
На переконання ВККС, це «проста процесуальна задачка на належного відповідача». Утім є й інші варіанти її розв’язання. Зокрема, через відсутність порушеного права, як передбачено у справі № 910/6642/18, або через неналежний спосіб захисту, як у справі № 200/606/18). До слова, остання була в списку.
Але якщо суть іспиту полягала саме в тому, щоб точно «попасти» саме в той висновок і з тим мотивуванням, яке використав Верховний Суд у реальній справі, узятій за основу модельної, – то за таких умов важко переоцінити ту перевагу, яку дає можливість знати наперед правову позицію Верховного Суду конкретно в цій справі. Що повертає нас до аргументу номер один – 04 лютого 2025 року учасники конкурсу опинилися у нерівному становищі порівняно з іншими.
Хіба суспільство зацікавлено у проведенні конкурсу на посади суддів апеляційного суду на таких умовах?
Чи потрібні суспільству судді, обрані на посади за таких умов?
Ми віримо, що невключення справи № 686/30591/21 – це прикра помилка, допущена Комісією не навмисне. І ми щиро сподіваємося, що Комісія знайде мужність її визнати й виправити.
З огляду на це ми закликаємо ВККС:
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.