Кто претендует в Антикорсуд и Верховный Суд: анализ кандидатов

12:51, 22 октября 2018

Газета: 37 (456)

Декларации, родственные связи и биографии кандидатов в Антикорсуд и Верховный Суд.

Кто претендует в Антикорсуд и Верховный Суд: анализ кандидатов

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

«Судебно-юридическая газета» проанализировала часть кандидатов в Антикоррупционный суд, Апелляционную палату Антикорсуда, а также в Верховный Суд с точки зрения их биографий, мотивации, имущественного состояния и родственных связей. В следующих выпусках мы продолжим наше исследование.

Ахтирська Наталія Миколаївна, доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка — кандидат на посаду судді апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Біографія

З травня по жовтень 2018 р. — національний експерт проекту Ради Європи (програма боротьби з корупцією) «Особливості судового розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом» за контрактом. Викладала курс з питань антикорупційного законодавства в Академії державного управління при Президентові України (2016–2018 рр.). Періодично виступає незалежним консультантом у Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID). Була доцентом кафедри кримінального процесу та криміналістики гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління». К. ю. н. (Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого).

У 2004–2010 рр. працювала в Академії суддів України першим проректором — проректором з навчальної та наукової роботи. З 2010 р. працює в КНУ ім. Тараса Шевченка доцентом кафедри криміналістики/правосуддя. З 2011 р. — головний науковий співробітник Національної школи суддів України.

Має 211 публікацій — наукових та навчально-методичних праць. Відзначає, що проведені нею дослідження впроваджені у навчальний процес Національної школи суддів.

Родинні зв’язки

Тричі була у шлюбі. Дочка Томас Жанна Юріївна (Ахтирська) працює в Europees Parlament (так зазначила кандидат у своїй анкеті). У декларації жодних родичів не вказано.

Декларація

У декларації вказана лише квартира площею 73,9 кв. м у Києві. Будь-якої інформації щодо інших об’єктів, вкладів у банках тощо кандидат не надає.

У КНУ ім. Тараса Шевченка Н. Ахтирська за 2017 р. отримала 241794 грн (тобто близько 20 тис. грн на місяць), у Національній школі суддів — 114228 грн. У НАДУ при Президентові України вона мала 11348 грн зарплати, 2619 грн — в Академії фінансового моніторингу, 2167 грн — в Університеті сучасних знань. Отримувала також гонорари від університету ім. Грінченка в розмірі 2946 грн та від ДП «ГДІП» в сумі 31378 грн.

Мотивація

«8 червня 2018 р. у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбулася зустріч студентів та викладачів з Президентом України П. О. Порошенком, який презентував Закон України «Про Антикорупційний суд». Чому я починаю з цієї події? А тому, що хочу передати неймовірну атмосферу зацікавленості, ажіотажу, хвилювання, обнадійливого збентеження усіх — від студента-першокурсника до професора, від доктора наук до співробітниці гардеробу. Відбулася епохальна подія, прийнятий закон, що не має аналогів в Україні! Що далі? Яким буде його практичне впровадження? Невже дійсно обіцяне буде виконане? Обнадійливі сподівання та очікування наповнили залу та душі людей. Президент говорив впевнено та переможно… Ця подія, її атмосфера спонукали мене взяти участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду», — зазначає Н. Ахтирська у мотиваційному листі.

Законотворча робота

Н. Ахтирська брала участь у розробці пропозицій до КПК щодо електронних доказів, обшуку, повноважень слідчого судді, надавала пропозиції до проекту закону «Про Вищий антикорупційний суд», а також про внесення змін до Закону «Про попередження торгівлі людьми». Готувала науково-експертний висновок щодо законопроекту «Про Вищий антикорупційний суд», науково-експертні висновки для НАЗК щодо застосування положень Закону «Про запобігання корупції», для ВССУ — з приводу призначення та проведення експертиз тощо.

Горох Олексій Петрович, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» — кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду

Мотивація

«Формування моєї особистості як людини та юриста визначила Божа воля народитися в родині юристів, у якій чесність, порядність, справедливість, повага до людини та закону були принципами життя та виховання», — зазначає кандидат у мотиваційному листі. Також він відзначив, що науково-педагогічна робота у »Києво-Могилянській академії» відіграла значну роль у формуванні його особистих якостей, адже ця правнича школа об’єднує чесних, порядних та патріотично налаштованих професіоналів.

Конкурс до Верховного Суду

Брав участь у конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду ВС, та вибув з нього за результатами підсумкового рейтингу. За анонімне письмове тестування набрав 81 бал, за практичне завдання — 70, загальний результат іспиту — 151 бал. Загальний бал за результатами кваліфікаційного оцінювання — 673,5.

Біографія

У 2001 р. закінчив Національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство». К. ю. н., тема кандидатської — «Покарання за злочини у сфері обігу наркотичних засобів» (2007 р.). Працює над докторською «Кримінально-правова політика у сфері звільнення від покарання».

Працював у Київському юридичному інституті МВС викладачем кафедри кримінального права та кримінології, потім у Навчально-науковому інституті підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУ внутрішніх справ. У 2008 р. почав працювати в НУ «Києво-Могилянська академія».

Має 132 наукові праці. У 2007 р. отримав адвокатське свідоцтво, у 2008 супроводжував 3 справи, у 2009 — 6, 2010 — 5, 2011 — 11, 2012 — 107, 2013 — 57, 2014 — 7, 2015 — 4, 2016 — 4, 2017 — 7 і у 2018 — 6 справ. Зазначив, що у ряді справ підзахисних було виправдано.

Законотворча робота з НААУ та Мінюстом

Брав участь у розробці проектів законів як член Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України. Зокрема, зазначає, що особисто розробив проект Закону «Про внесення змін до КПК щодо оскарження внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань», який був надісланий Комітету ВР.

Під час співробітництва з Мінюстом розробив два законопроекти: про внесення змін та доповнень до КК щодо заміни невідбутої частини покарання більш м’яким особам, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом у особливий період, та щодо узгодження норм кримінального і кримінально-виконавчого законодавства про звільнення від покарання.

Робота з практикою судів

Членом НКС при судах не був, але разом з членом НКС при Верховному Суді України Анатолієм Музикою брав участь у підготовці наукових висновків щодо норм кримінального закону, які були неоднаково застосовані судом касаційної інстанції. Ці висновки взяті до уваги у постановах ВСУ 2011 р.

Родинні зв’язки

Дружина у 2007–2015 рр. працювала у ГУ МВС у Києві, а зараз тимчасово на працює. Двоюрідний брат Володимир Горох, невістка дружини та брат дружини Віталій Гарбарець працювали у органах внутрішніх справ. Останній наразі є начальником відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, ГУ НП у Хмельницькій області.

У судовій системі працює лише один з родичів: чоловік двоюрідної сестри дружини Дмитро Човган — помічник судді Хмельницького окружного адміністративного суду.

Питання до майна

Має у власності квартиру в Києві площею 54,4 кв. м і земельну ділянку 1432 кв. м у Дударкові (Бориспільський р-н Київської обл.), а також автомобіль Toyota Camry 2015 р. в. Дружина має третину у квартирі площею 66,1 кв. м у Хмельницькому та 1500 кв. м земельної ділянки у Дударкові.

Під час конкурсу на посаду судді Верховного Суду у ВККС виникло питання, яким чином та в який строк О. Горохом та його дружиною набувалися земельні ділянки. Кандидат відповів, що він та дружина написали заяви про виділення земельної ділянки для будівництва. «А Ви цікавилися, яка черга наразі? Адже район це досить престижний. Через який строк після подання заяви Ви набули право на ці ділянки?», — поцікавилися члени Комісії. «Чи 3 місяці, чи рік, я не пам’ятаю», — відповів кандидат. Також у членів ВККС виникло питання щодо незначного розміру винагороди О. Гороха як адвоката у певні роки.

Панич Назар Юрійович, науковий співробітник юридичного факультету Інституту Східноєвропейського права Кільського університету ім. Крістіана Альбрехта (Німеччина) — кандидат на посаду судді апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Біографія

Закінчив ЛНУ ім. Івана Франка, там же захистив кандидатську дисертацію «Становлення та розвиток інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини, 1849–1918 рр.». Отримав ступінь магістра права на юридичному факультеті Регенсбургського університету (Німеччина), де навчався за спеціальністю «Європейське право. Податок на додану вартість». Ступінь доктора права отримав на юридичному факультеті Кільського університету (Німеччина). Втім, як зазначив сам кандидат, «ці ступені не визнані в Україні».

У Німеччині з 2009 р. по сьогодні працював викладачем, потім науковим співробітником Інституту права країн Східної Європи на юридичному факультеті Кільського університету. Має 34 опублікованих наукових праці, частина з яких стосуються інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини. Отримував стипендію фундації «ФАЦІТ».

Родина — громадяни Німеччини

Дружина Гейнріх Ольга Миколаївна та дві доньки — громадяни Німеччини.

Конкурс до Верховного Суду

Претендував до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, однак у грудні 2016 р. за результатами розгляду поданих документів ВККС відмовила у допуску до участі у конкурсі.

Досвід представництва

У якості досвіду представництва вказав заяву до Європейського суду з прав людини у 2011 р. №63594/11.

Декларація

Має частку власності у квартирі 54,4 кв. м у Львові. У 2016 р. придбав у Львові квартиру площею 71,8 кв. м.

Дружина Н. Панича у тому ж 2016 р. придбала автомобіль Peugeot 3008 2016 р. в. Вартість авто не вказана.

За 2015 р. Н. Панич заробив 345 379 грн та 40 767 грн гонорарів, за 2017 р. отримав 794 880 грн заробітної плати. Крім того, кандидат задекларував авторське право на три книги. У 2015 р. він мав частку 0,5% від суми коштів на банківському рахунку (31590 євро), в 2017 р. мав на рахунку в банку 3250 євро. Прикметно, що дружина Н. Панича також має рахунок у банку, але в декларації він вказав, що «Член сім’ї не надав інформацію» щодо розміру цього активу.

Мотивація

Вважає, що українська та німецька освіта, численні публікації по тематиці прокуратури, «яка здійснювала нагляд з метою запобігання у т. ч. корупційним злочинам», є тими необхідними кваліфікаціями, які дадуть йому змогу працювати на посаді судді АП ВАС.

Фомін Сергій Борисович, доцент кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого — кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Біографія

Працював у НЮУ на різних посадах з 1991 р. по сьогодні: асистентом, доцентом кафедри кримінального процесу, з 2012 р. — доцент кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності. У 2005–2009 рр. був директором департаменту кримінального процесу ПП Східно-Українська юридична компанія «Правовий центр». У 2010 р. отримав адвокатське свідоцтво.

К. ю. н. (НЮА ім. Я. Мудрого). Тема дисертації — «Строки у кримінальному судочинстві: поняття, класифікація та функціональне призначення».

Має ряд наукових публікацій, зокрема щодо компетенції НАБУ.

Брав участь у розробці закону про ДБР

Член робочої групи №2 при Комітеті ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності щодо напрацювання системних змін до КПК.

Брав участь у розробці законопроектів:

«Про Державне бюро розслідувань» №3042,
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення ролі громадянського суспільства у боротьбі з корупційними злочинами» №1165,
«Про забезпечення права на справедливий суд» №1656,
«Про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» №1497.

Готував пропозиції та зауваження до законопроектів:

«Про приватну детективну (розшукову) діяльність» №3726,
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань» №4099-1,
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям змін до Конституції щодо правосуддя в частині реформування прокуратури відповідно до європейських стандартів»,
про внесення змін до КПК тощо.

Готував висновок щодо необхідності розробки нових законів «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про правоохоронні органи та правоохоронну діяльність» (2016 р.).

Погляди на реформування КПК

Вважає, що у кримінальному процесі необхідно запровадити інститут зустрічного обвинувачення, у КПК передбачити норми, які дозволяли б оголошувати розшук свідків та потерпілих, якщо їх місцезнаходження невідоме, що порядок проведення контролю за вчиненням злочину має бути закріплений у КПК замість існуючої сьогодні регламентації у підзаконних актах, які діють під грифом секретності. У КПК, на його думку, має бути передбачене право оскарження стороною захисту ухвали слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування.

Родинні зв’язки

Розлучений. Має сина та дочку.

Декларація

У декларації зазначені лише квартира 61,6 кв. м у Харкові, набута у 2013 р., та право користування авто ВАЗ 2006 р. в. (власник — колишня дружина).

У 2017 р. отримав заробітну плату в сумі 251 550 грн.

Давидович Ірина Ігорівна, доцент кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка — кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Біографія

У 1998–2008 рр. працювала асистентом кафедри кримінального права та кримінології. З 2008 р. — доцент кафедри.

К. ю. н. (КНУ ім. Т. Шевченка, 2007 р.). Тема дисертації — «Кримінально-правова охорона представників влади і громадськості, які охороняють правопорядок».

Має ряд наукових публікацій, зокрема на тему кримінально-правової охорони захисту суддів та співробітників правоохоронних органів, насильства проти правоохоронців.

Мотивація

«Назавжди запам’ятаю початок грудня 2004 р., коли я, серед багатьох інших, затамувавши подих, спостерігала за суддями Верховного Суду України, що розглядали справу… Зачитують рішення — і видихаєш: «Перемога!» Як на мій погляд, важко переоцінити роль цього рішення для подальшого розвитку української держави — воно мало унікальний і безпрецедентний у багатьох відношеннях характер і, насамперед, спричинило докорінний поворот у перебігу Помаранчевої революції», — зазначає кандидат у мотиваційному листі.

Родинні зв’язки

Чоловік Шуст Андрій Григорович — начальник відділу у Національному антикорупційному бюро України. Раніше працював у Міністерстві фінансів начальником відділу адміністрування та безпеки інформаційних систем управління ІТ-забезпечення. Мати та батько чоловіка — пенсіонери, проживають у Бродах Львівської області.

У декларації родинних зв’язків за 2013–2018 рр. кандидат відомостей не вказала.

Декларація

Задекларувала квартири у Києві 45,9 і 69,8 кв. м і недобудований гараж 29 кв. м. За 2017 р. заробила 224 924 грн.

У чоловіка 50% власності на житловий будинок 91,3 кв. м у Бродах, а також земельна ділянка 598 кв. м. Він має також автомобіль Ауді 1992 р. в. та право користування автомобілем батька Ауді 2004 р. в. За 2017 р. заробив у НАБУ 676 338 грн. Задекларував готівку в сумі 1 125 600 грн.

Мілютін Арсен Євгенович, директор департаменту реструктуризації та стягнення заборгованості ПАТ «Державний ощадний банк України» — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Мотивація

Під час співбесіди на конкурсі до ВС у 2017 р. на запитання, чому при досить великих заробітках він вирішив іти до Верховного Суду, А. Мілютін зазначив, що «розробив власну авторську концепцію судової галузі» та активно пропагував її на різних заходах: «Я хотів би бути засновником Верховного Суду, в якому є нова філософія». Публікував ряд блогів на тему необхідності реформування Верховного Суду: «Тріумф права», «…Буква вбиває, дух животворить», «Верховний Суд і палата таємниць» тощо. Зокрема, зазначав, що «перед новими суддями стоїть нетривіальна задача для нетривіальних людей — не просто встояти перед грубими посяганнями на незалежність судочинства, а й здолати невизначеність у собі перед страшною атакою суспільного нігілізму».

«Чи є ознакою здоров’я права безмежна толерантність, яка захоплює Європу та США? Можливо, це перетворює толерантність на м’яку форму нігілізму, який може розповсюджувати свободу на все, тому що він нічого не сприймає всерйоз? Будь-яке вподобання, яким би сумнівним та брудним воно не було, вважається законно рівним будь-якому іншому. Питається, чи це дійсно толерантність, чи форма морального розкладання, коли просто вирішено припинити пошук істини та стандартів судження. Висловлюються занепокоєння, що безкінечна толерантність веде до інтелектуальної пасивності та некритичного прийняття всіх точок зору», — вважає А. Мілютін. І зазначає: «Коли ми чуємо звичні «для України це не підходить», «наш народ має інші традиції», «судді мають судити строго по закону» тощо — це відгомін системи, яка маніпулює «народним духом» задля збереження своїх привілеїв».

Біографія

Як було зазначено під час минулого конкурсу до Верховного Суду на сайті «Чесно фільтруй суд», А. Мілютін був радником юридичного бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» (ЄПАП), яке має офіси, зокрема, у Москві та Санкт-Петербурзі, та АО «Меджістерс». «Объединение двух ведущих фирм России и СНГ — это настоящий прорыв, создающий новый импульс для работы с нашими российскими и международными клиентами», — заявив у 2011 р. при об’єднанні компаній керуючий партнер юридичної фірми Magisters в Москві Дмитро Дякін.

А. Мілютін має право на зайняття адвокатською діяльністю з 2004 р. З 2000 р. працював на посадах юриста ТОВ «Ринок Новий», «Бориспіль Агротрейд», а також у Міністерстві юстиції, зокрема у підрозділі, який здійснював представництво інтересів України в ЄСПЛ. Був юрисконсультом у »Правіс», «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», працював також у АО «Фінкель і Гімпельсон» (в декларації за 2017 р. зазначив, що був керуючим партнером). Має досвід у вирішенні спорів у закордонних юрисдикціях. Рекомендований серед кращих юристів у сфері вирішення податкових спорів міжнародним рейтингом The Legal 500. Увійшов у перелік кращих юристів за результатами всеукраїнського дослідження «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України». «Chambers Europe 2015» зарахував Мілютіна до числа кращих адвокатів України в галузі вирішення спорів: судові та податкові спори.

Конкурс до ВС: невдала спроба

Мілютін був кандидатом до складу Громадської ради доброчесності від «Асоціації правників України». У підсумковому рейтингу кандидатів до Верховного Суду зайняв 60 місце з 607,83 балами. За практичне завдання він отримав 61,5 бала, що було менше, ніж у інших кандидатів: прохідний бал був 70. Втім, ВККС тоді ухвалила рішення про допуск кандидатів у КГС ВС до співбесіди, які за підсумками тестів і практичного завдання набрали більше 130 балів. Під час співбесіди з членами ВККС щодо питання про низьку оцінку виконання практичної роботи кандидат зазначив, що він упевнений у своєму рішенні, і для нього залишається неясним, чому бал низький.

Декларація

Має квартиру в Києві 58,50 кв. м, машиномісце 24,80 кв. м, житловий будинок 61,5 кв. м, земельну ділянку 1524 кв. м та ще одну, 2000 кв. м у Покровці Миколаївської області. У дружини там же земельна ділянка 2500 кв. м та частка власності у квартирі 66,1 кв. м у Миколаєві. Має також право користування квартирою 105 кв. м у Києві і право власності на два авто: Huyndai Coupe 2007 р. в. та Nissan Pathfinder 2013 р. в.

У 2017 р. отримав 1 397 583 грн заробітної плати у ТОВ «ЄПАП» та 37 886 грн — в АО «Меджістерс».

Бігняк Олександр Валентинович, доцент кафедри права інтелектуальної власності та корпоративного права Національного університету «Одеська юридична академія» — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Мотивація

«У мене, окрім наукового стажу роботи, наявний і практичний досвід у сфері права», — зазначає у мотиваційному листі. Серед своїх особистих якостей виділяє старанність, стресостійкість, неупередженість, організаторські здібності. Має дві освіти: економічну та юридичну.

Біографія

У 2004–2007 рр. — стаціонарна аспірантура, у 2007–2010 працював у Одеській НЮА асистентом кафедри, потім доцентом кафедри права інтелектуальної власності та корпоративного права. К. ю. н. (Одеська національна юридична академія).

Підприємець та адвокат

З 2008 р. — директор приватного підприємства «Апостіль» (основний вид діяльності — робота в сфері права). Займається індивідуальною адвокатською діяльністю, проте у відповідному розділі анкети кандидата ця інформація не вказана.

Приватний підприємець з 2014 р. Відтоді ж — директор Parasel company OU (ТОВ «Парасель компані»), що займається «професійною, науковою та технічною діяльністю» та зареєстрована у Таллінні, округ Харьюмаа, Естонія. У анкеті також вказав, що є директором Iventorio company OU (ТОВ «Івенторіо компані»), що зареєстрована у Естонії майже за тією ж адресою. За даними сайту inforegister.ee, ця компанія працює переважно у фінансовому секторі, її основною діяльністю є надання інших фінансових послуг, які не класифікуються, крім страхових та пенсійних фондів.

Серед юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких він є, кандидат вказав також ТОВ «Миронівкабудмонтаж», що займається наданням допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу та будівництвом (одним із засновників цього ТОВ є вищезгадана «Парасель компані», а кінцевим бенефеціарним власником — «Діморено Венчерз ЛТД»), та ТОВ «Альба Ресурс», що займається добуванням піску, гравію, глин і каоліну, наданням допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розробкою кар’єрів (одним із засновників також є »Парасель компані»).

У 2016 р. Приморський райсуд Одеси виніс постанову про притягнення О. Бігняка до адміністративної відповідальності за ст. 163-4 КпАП (порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи), проте апеляційний суд постанову суду першої інстанції скасував.

Декларація

Задекларував 50% власності (інші 50% у Віталія Бігняка) на будівлю кафе в Одесі площею 415,4 кв. м, машиномісця 20,2 та 16,7 кв. м, третину квартири в Одесі, садовий (дачний) будинок 154,8 кв. м та земельну ділянку 660 кв. м у Великодолинському районі Одеської області, а також на місце для розміщення тимчасової споруди 10 кв. м в Одесі на праві користування від управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради. Крім того, має право оренди від ПАІ «Перший український міжнародний банк» на 301,6 кв. м в Одесі як на нежитлове приміщення та право користування земельною ділянкою в Одесі 452 кв. м, наданою територіальною громадою міста в особі Одеської міської ради. Також у декларації О. Бігняка як об’єкт незавершеного будівництва вказано квартиру площею 123,73 кв. м в Одесі, в ЖБК «СОНЯЧНИЙ-4».

У розділі «Цінне рухоме майно» кандидат також вказав у власності тимчасову споруду 10 кв. м і платіжні термінали 4 штуки.

Дружина має права користування квартирами у Брюховичах (Львівська область). Родина має право користування авто Mitsubishi Lancer 1.5 invite 2009 р. в.

У 2017 р. отримав заробітної плати в Одеській юридичній академії 98424 грн, в ПП «Апостіль2 — 42 тис. грн, дохід від зайняття підприємницькою діяльністю — 307219, дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю — 62570 грн, у PARASEL COMPANY OU — 150729 грн.

Родинні зв’язки

Дружина Бігняк Лілія Григорівна не працює, мають дочку та сина. Двоє двоюрідних братів дружини (Василь та Павло Яремко) до 2016 р. працювали помічниками суддів у Львівському апеляційному адміністративному суді.

Бринцев Олексій Васильович, суддя Господарського суду Харківської області, старший науковий співробітник відділу правового забезпечення функціонування національної інноваційної системи (за сумісництвом) Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Біографія

У 1996–2000 рр. працював юрисконсультом, начальником відділу судового захисту, президентом «Інюрполіс», у 2000–2008 — асистентом кафедри, доцентом кафедри підприємницького та міжнародного приватного права НЮА ім. Я. Мудрого. У 2000–2008 рр. — адвокат, у 2002–2006 — ФОП, у 2005–2006 — директор ТОВ «Адвокатське бюро «Аксіома». З 2008 р. — суддя Господарського суду Харківської області, у 2015–2017 — заступник голови цього суду.

К. ю. н. (НЮА ім. Я. Мудрого, тема дисертації — «Сутність правових спорів у сфері підприємництва та способи їх вирішення»), доцент, здійснює підготовку кандидатів юридичних наук. Викладач Національної школи суддів.

Пройшов кваліфікаційне оцінювання шляхом підтвердження здатності здійснювати правосуддя у КГС ВС (680 балів).

Законотворча робота

Брав участь у розробці законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за неповагу до суду».

Судова практика

Серед справ, які, на його думку, свідчать про компетентність, вказав справу за позовом фізособи до приватного нотаріуса ХМНО про визнання вчинених нотаріальних дій неправомірними, визнання протоколу загальних зборів та статуту такими, що не мають нотаріального посвідчення, тощо. Спір виник у зв’язку з неоднозначністю застосування норм права, що регулюють порядок виключення учасника зі складу товариства. Під час розгляду цієї справи, на думку кандидата, він продемонстрував вміння вести судовий розгляд справ «під значним емоційним пресингом надмірно активної юридично необізнаної сторони».

Конкурс до Верховного Суду та висновок ГРД

Вибув з конкурсу до КГС ВС за результатами підсумкового рейтингу — отримав 46 місце. За результатами розгляду справи кандидата Громадською радою доброчесності було затверджено висновок про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Основні причини такого висновку — «повідомлення неповних відомостей у декларації родинних зв’язків, невідповідність майна задекларованим доходам, чисельні візити до Російської Федерації протягом останніх двох років».

Під час співбесіди з членами ВККС перетин кордону з РФ О. Бринцев пояснив тим, що його мати народилася практично на кордоні. Вона рано залишилася сиротою, і її названою матір’ю стала її перша вчителька. На даний момент та вчителька досягла похилого віку і потребує допомоги. Надаючи цю допомогу, мати повинна перетинати кордон, проте самостійно робити їй це непросто, тому кандидат возив її на автомобілі.

З приводу питання про незадеклароване майно кандидат математично довів законність придбання власності. Велика частина майна була придбана до того, як кандидат став суддею. На запитання членів ВККС, чи ознайомився кандидат з правилами заповнення декларації, О. Бринцев відповів ствердно, зазначивши, що вважав, що п. 6 декларації про родинні зв’язки має подвійне трактування.

За підсумками наради більшістю голосів ВККС визнала О. Бринцева здатним відправляти правосуддя у ВС. Голоси розділилися наступним чином: 11 за і 4 проти.

Родинні зв’язки

Батько Бринцев Василь Дмитрович — суддя Конституційного Суду України у відставці. Дружина Бринцева Людмила Володимирівна — асистент кафедри НЮУ ім. Я. Мудрого, ФОП. Син Данило Гавриш — студент. Також має двох доньок. Сестра Маслій Олена Василівна — прокурор Куп’янської міжрайонної прокуратури Харківської області.

Декларація

У спільній власності з дружиною — квартира 223,6 кв. м та офіс 121,9 кв. м у Харкові, нежитлова будівля з підвалом 1463,2 кв. м у Лозовому Харківської області, нежитлова будівля 137,4 кв. м та інші нежитлові приміщення площею 31,80, 32 та 142,40 кв. м в Харкові, земельна ділянка 1826 кв. м та житловий будинок 51,5 кв. м у Лісному Харківської області, паркомісце 26,9 кв. м. Крім того, родина має у спільній власності земельну ділянку 1000 кв. м у Севастополі, недобудований житловий будинок 199,8 кв. м у Лісному Харківської області, авто Nissan Murano 2011 р. в. та Mitsubishi Lancer 2009 р. в.

Кандидат є власником квартири 65,7 кв. м у Харкові і недобудованих гаражів 50 та 20 кв. м.

За 2017 р. отримав заробітної плати в суді 409678 грн, в НЮУ ім. Я. Мудрого — 32832 грн, у Науково-дослідному інституті правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України — 13698 грн. Дружина задекларувала 964016 грн доходу від зайняття підприємницькою діяльністю.

Лідовець Руслан Анатолійович, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету «Острозька академія» — кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Мотивація

У мотиваційному листі вказав, що мріяв стати адвокатом і захищати людей, проте «мрії швидко розбилися об суворі реалії української судової системи». «Я неодноразово натрапляв на нерозуміння окремими суддями високої мети здійснення правосуддя, — констатує кандидат. — Саме через це основна моя діяльність залишалася у сфері науки і навчання студентів. На жаль, і там не завжди вдається пояснити, чому вищий орган правосуддя України робить узагальнення або формує практику, які іноді не мають нічого спільного з раціональністю і теорією права».

«Перебуваючи у 2013 р. у США за програмою обмінів «Відкритий світ», я побачив кардинальну різницю між суддями України і США саме у питаннях сприйняття своєї роботи, стилю життя, поведінки, взаємовідносин з владою», — зазначає Р. Лідовець.

Участь у конкурсі до ВС: невдала спроба

Під час конкурсу до Верховного Суду в 2017 р. отримав менший від мінімально допустимого бал за результатами іспиту. Результати анонімного письмового тестування — 80,25 балів, практичного завдання — 35,5, загальний результат іспиту — 115,75.

Біографія

У 2002–2010 рр. здійснював підприємницьку діяльність по наданню юридичних послуг. З 2005 по 2016 — професійна діяльність адвоката (втім, інформація щодо цієї діяльності у відповідному розділі анкети відсутня). У 2001–2016 рр. працював викладачем-стажистом, викладачем кафедри спеціальних юридичних дисциплін, старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри цивільно-правових дисциплін в »«Острозькій академії». У 2008–2012 рр. за сумісництвом працював у НДІ приватного права і підприємництва ім. академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України.

К. ю. н. (Львівський національний університет ім. І. Франка). Тема дисертації — «Змішані договори у цивільному праві України». Працює над докторською «Договірні зобов’язання з перевезення вантажів: цивільно-правовий аспект».

Був науковим керівником магістерської роботи Ганни Калінчук — помічниці голови Люстраційного департаменту Тетяни Козаченко.

Нагороди

У 1999 р. був нагороджений іменним грантом Фонду ім. Володимира Кузя «За здоровий спосіб життя» та успіхи у навчанні

Родинні зв’язки

Дружина — Лідовець Тетяна Миколаївна, судячи з декларації, також працює в »Острозькій академії». Двоє дочок і син.

Декларація

Має у власності земельну ділянку в Острозі 278 кв. м, у спільній власності з дочкою — земельну ділянку 1000 кв. м та житловий будинок 63,9 кв. м, а спільно з іншими родичами — частину земельної ділянки 1000 кв. м в Острозі, житловий будинок 84,5 кв. м та недобудований житловий будинок.

Володіє авто Skoda Superb 2003 р. в. За 2017 р. отримав 185034 грн заробітної плати.

Депутатська діяльність

Депутат Острозької міської ради з 2015 р. Позафракційний. Суб’єкт висування: Блок Петра Порошенка «Солідарність». У 2005–2010 рр. член політичної партії Народний Союз «Наша Україна», у 2010–2012 — політичної партії «Сильна Україна». Був депутатом у 2002–2006 та 2006–2010 рр.

Вказав, що у 2002–2005 рр. йому надавалися відстрочки від призову у зв’язку з депутатською діяльністю.

Навроцька Юлія Вячеславівна, державний експерт експертної групи з доступу до правосуддя директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України — кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Біографія

Доцент кафедри цивільного права та процесу ЛНУ з 2012 по 2017 р. У 2008–2009 рр. — старший викладач Львівського державного університету внутрішніх справ, у 2008–2017 — доцент в Інституті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ЛНУ ім. І. Франка.

К. ю. н. (ЛНУ ім. І. Франка). Тема кандидатської дисертації — «Заочний розгляд справи в цивільному процесі України». Працює над докторською «Забезпечення єдності судової практики в цивільному судочинстві України».

Викладач та розробник тестових завдань

Брала участь у підготовці рекомендацій та зауважень до проектів постанов Пленумів ВСУ та ВССУ, готувала відповіді на запити Конституційного Суду України. Має понад 90 публікацій, у т. ч. монографію, підручник, посібники. Працювала викладачем та автором у проекті грантової міжнародної технічної допомоги TEMPUS. У Національній школі суддів була викладачем та тренером, розробником тестових завдань (2016–2018 рр.).

Законотворча робота

Брала участь у розробці законопроекту №7392 «Про внесення змін до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо вимог несумісності.

Родинні зв’язки

Батько Навроцький Вячеслав Олександрович — професор кафедри Львівського державного університету внутрішніх справ та професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету. Чоловік Назар Петро Володимирович наразі працює у Львівській обласній державній адміністрації (департамент паливно-енергетичного комплексу, спеціаліст відділу розвитку альтернативних джерел енергетики управління енергозбереження), а раніше працював на посадах міліціонера, помічника чергового, інспектора патрульної служби та помічника оперуповноваженого (з 2012 по 2015 р.). Мають двох синів.

Мотивація

«Студенти, які слухали мої лекції, колеги, що читали мої друковані праці, учасники тренінгів відзначають, що розуміють, про що я пишу та говорю. Думаю, що й судові рішення зможу викладати так, що вони будуть переконливими і доступними», — відзначає кандидат у мотиваційному листі.

Декларація

Має у спільній власності з родичами квартиру у Львові 126,1 кв. м. У чоловіка — земельна ділянка 900 кв. м у Шкло Львівської області та два авто: Мерседес 1997 р. в. та ГАЗ 1988 р. в.

Цікало Володимир Ігорович, доцент кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка — кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду*

Мотивація

Мотиваційний лист подавав як кандидат на посаду судді Апеляційної палати ВАС. Вважає, що корупційні злочини мають безпосередній стосунок до інститутів цивільного права.

Біографія

У 1997 р. працював стажистом на посаді помічника прокурора у прокуратурі Франківського району Львова. У 1999–2016 р. був заступником директора правничого коледжу за сумісництвом (ЛНУ). З 2016 р. — директор цього коледжу та доцент кафедри в ЛНУ за сумісництвом.

К. ю. н. (ЛНУ ім. І. Франка), тема дисертації — «Давність у цивільних правовідносинах».

Має адвокатське свідоцтво, наразі адвокатська діяльність призупинена.

Був членом ЛОО партії «Батьківщина» у 2000–2004 рр. У 2002 р. балотувався до Львівської міської ради.

Законотворча та адвокатська робота

У 2017–2018 рр. брав участь у розробці законопроекту «Про фахову передвищу освіту» як член робочої групи МОН. Був адвокатом керівника міської Державтоінспекції Богдана Мицака при розгляді справи за позовом останнього до міського голови Андрія Садового. Б. Мицак вимагав публічних вибачень від градоначальника і компенсації моральних збитків за образу честі та гідності (втім, інформація щодо цієї діяльності у відповідному розділі анкети відсутня).

Нагороди

У 2017 р. — подяка прокурора Миколаївської області, грамота Львівської обласної ради, почесна грамота Національної школи суддів тощо.

Особисті погляди

У розділі анкети кандидата щодо 10 оприлюднених особистих поглядів посилається на власну сторінку у Facebook, зокрема: «У розвиток науково-практичної дискусії, яка розгорнула у Facebook (Віктор Трепак. «Незаконне збагачення: кого і за що каратимуть»), необхідно додати цивільно-правовий аспект»; «Особа, яка назвала себе доцентом одного з університетів, перебуваючи за кермом автомобіля Porshe Cayenne, погрожувала звільненням патрульному і ображала його» тощо.

Родинні зв’язки

Батько Ігор Цікало — екс-начальник Львівського міського управління міліції, полковник міліції у відставці. Брат Цікало Андрій Ігорович — суддя Господарського суду Львівської області. Сестра Цікало Ірина Ігорівна — помічник судді патронатної служби управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду Верховного Суду. Одружений з Біганською (Цікало) Оленою Андріївною, яка працює державним нотаріусом у першій Львівській державній нотаріальній конторі. Двоюрідний брат працює оперуповноваженим кримінальної поліції у Личаківському відділі поліції, сестра дружини — прокурор прокуратури Радехівського району.

Декларація

Має земельну ділянку 600 кв. м у Брюховичах та житловий будинок 401 кв. м, 20% квартири 117,3 кв. м у Львові. У дружини є авто Міцубісі 2013 р. в. Задекларував корпоративні права в АО «Адвокатська фірма «Цікало, Домашовець, Вакула, Медвідь та партнери», а також $39 тис. готівки.

______

*подав документи також на Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду.

Тацій Лариса Василівна, суддя Харківського апеляційного адміністративного суду, доцент кафедри теорії держави та права НЮА ім. Я. Мудрого, — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Мотивація

Має намір здійснити вклад у відновлення довіри до судової влади, чого можна досягти завдяки практичним результатам, які полягають у доступі людини до справедливого, якісного правосуддя, коли людина відчуває, що її поважають навіть у разі, коли спір вирішено не на її користь.

Біографія

До 1990 р. працювала інспектором особової та загальної частини в прокуратурі Харківської області, стажером помічника прокурора Червонозаводського району Харкова, асистентом кафедри Харківського інституту інженерів міського господарства. З 1990 по 2007 р. — адвокат. З 2007 по 2010 р. — суддя Харківського окружного адміністративного суду, з 2010 р. — суддя ХААС. Пройшла кваліфікаційне оцінювання у 2018 р., загальний бал — 805,7. К. ю. н. (Харківський національний університет внутрішніх справ).

Родинні зв’язки

Батько кандидата Тацій Василь Якович — ректор Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Чоловік Єгупенко Владислав Вадимович — суддя Харківського окружного адміністративного суду. Дочка Тацій Олена Владиславівна — суддя Господарського суду Луганської області. Сестра — директор ТОВ «Роксолана плюс». Чоловік сестри Станіслав Косінов працював у ТУ Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях, у Державній фінансовій інспекції у Харківській області. Зараз він в. о. першого заступника голови Державної аудиторської служби та депутат Харківської міської ради, а у 2002–2006 рр. був народним депутатом України.

Декларація

Задекларувала 9 об’єктів нерухомості: має у власності квартири площею 187,2, 105,6 та 82,3 кв. м, земельну ділянку 78 кв. м у Харкові, земельну ділянку 918 кв. м і житловий будинок 91,1 кв. м у Високому Харківської області. Інформація щодо вартості на момент придбання вказана лише щодо частини об’єктів. Має також гараж з льохом 51 кв. м та нежитлові приміщення підвалу площею 121 кв м у Харкові, підземну автостоянку 23,6 кв. м. Крім того, задекларувала право керування авто Мерседес GL 550 2010 р. в.

У чоловіка є земельна ділянка 1200 кв. м у с. Руські Тишки Харківської області, квартира 146,2 кв. м у Харкові, місце для паркування 14,2 кв. м та гараж 20 кв. м, а також право керування авто Тойота Камрі 2009 р. в.

Заробітна плата судді Л. Тацій за 2017 р. склала 346279 грн. У 2015 р. вона отримала 225829 грн, у 2016 — 291161. Зарплата чоловіка за 2017 р. — 244101 грн. Крім того, він отримав пенсію в сумі 200484 грн і одноразову допомогу в зв’язку з отриманням інвалідності ІІ групи 320 000 грн.

Родина задекларувала активи у дорогоцінних металах на 990 482 грн, а також $67 тис. та $35800 готівки.

Подкопаєв Сергій Васильович, начальник управління організаційного забезпечення діяльності (секретаріату) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Біографія

З 2001 по 2005 р. працював на посаді асистента кафедри організації судових та правоохоронних органів НЮА ім. Я. Мудрого, з 2005 по 2008 — доцентом кафедри теорії і практики прокурорської діяльності Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України (НАПУ). У 2008–2011 рр. — заступник директора Інституту підготовки кадрів НАПУ, в 2011–2013 — професор кафедри теорії діяльності та управління в органах прокуратури Інституту підготовки кадрів НАПУ.

У 2013–2014 рр. був прокурором організаційно-методичного відділу головного управління представництва захисту інтересів громадян та держави в суді при виконанні судових рішень. У 2014 р. — старший помічник заступника Генерального прокурора. У 2014–2017 рр. працював на різних посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема начальником відділу з питань підготовки кадрів та аналітичної роботи. У липні 2017 р. очолив секретаріат КДКП. К. ю. н. (Диссертація на тему «Дисциплінарна відповідальність суддів» 2003 р., НЮА ім. Я. Мудрого). Має вчене звання доцент.

Нагороди

У 2011 р. Генеральний прокурор оголосив С. Подкопаєву подяку з врученням нагрудного знаку «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІІ ступеня. У 2015 р. нагороджений іменним годинником Генерального прокурора. 30.11.2016 присвоєно почесне звання Заслуженого юриста України.

Розробка нормативно-правових актів КДКП та ГПУ

Брав участь у розробці Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, регламенту всеукраїнської конференції прокурорів, положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури тощо. Входить до складу науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України.

Участь у конкурсі до ВС та висновок Громадської ради доброчесності

Брав участь у минулому конкурсі до Верховного Суду — претендував, як і зараз, в адміністративний суд, та вибув за результатами підсумкового рейтингу. За анонімне письмове тестування набрав 68,25 балів, за практичне завдання — 70, тобто загальний результат іспиту — 138,25 балів. Загальний бал за результатами кваліфікаційного оцінювання — 633,25.

За результатами розгляду справи С. Подкопаєва Громадською радою доброчесності було затверджено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. ГРД зазначила, що згідно з »повідомленням», що надійшло до неї, «кандидат перебував у дружніх стосунках з родиною колишнього Генерального прокурора Віктора Пшонки, зокрема, його дружина є похресницею В. Пшонки, який сприяв кар’єрі кандидата в органах прокуратури, зокрема, у 2010 р. йому було присвоєно класні чини». Також ГРД закидала С. Подкопаєву, що він «високо ймовірно є дійсним автором або доклав значних зусиль до написання тексту дисертації іншої особи, а саме Артема Пшонки «Дисциплінарна відповідальність прокурорів».

Під час співбесіди у ВККС у 2017 р. кандидат повідомив, що ГРД оперує неправдивими даними. Інформація про близькі стосунки з В. Пшонкою — міф. Дружина кандидата ніколи не була його хрещеницею, а кар’єра С. Подкопаєва у зазначені часи не росла, а падала, що підтверджують записи у трудовій книжці. «Мої кар’єрні зростання пов’язані виключно з фаховою компетенцією. В першу чергу, як науковець вважаю за необхідне постійно вдосконалювати свої теоретичні знання та практичні навики», — зазначив кандидат. Далі він спростував своє авторство автореферату дисертації сина Пшонки. «Чому я там позначений автором? Причини цього мені невідомі», — повідомив С. Подкопаєв. Він також підкреслив, що у його наукових роботах ніколи й ніким не були виявлені запозичення чи плагіат. ВККС прийняла рішення визнати С. Подкопаєва здатним здійснювати правосуддя у складі ВС. Результати голосування: 12 — за, 3 — проти.

Родинні зв’язки

Дружина Ірина Подкопаєва — адвокат, виховують дочку.

Декларація

У спільній власності з дочкою має квартиру 58 кв. м у Києві, особисто володіє земельною ділянкою 1000 кв. м у Київській області, у дружини є земельна ділянка 25 кв. м у Новомосковську, авто Nissan 2011 р. в. та гараж. Крім того, у власності дружини 1/3 житлового будинку площею 143 кв. м та 1/3 квартири 79 кв. м у Новомосковську.

З 2014 р. має у власності навпіл с дружиною офіс у Києві 24 кв. м.

Пивоваров Володимир Володимирович, доцент кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Біографія

К. ю. н. (НЮУ ім. Я. Мудрого), тема дисертації — «Податкова і кредитно-фінансова злочинність: кримінологічна характеристика та попередження». У 1994–1995 рр. працював юрисконсультом, потім здійснював представництво інтересів клієнта у спорах з податковими органами, навчався на аспірантурі. У 1998 р. став асистентом кафедри кримінології в НЮА (наразі НЮУ), з 2008 р. — доцент кафедри. Членом редакційних колегій, спеціалізованих вчених рад, науково-консультативних рад, а також опонентом дисертаційних захистів не був, у законотворчій діяльності участі не брав. Працював тренером на курсах підготовки кадрів для патрульної поліції у Харкові.

Має ряд наукових статей на тему боротьби з податковою та кредитно-фінансовою злочинністю, використання прийомів прикладної математики у дослідженні явища корпоративної злочинності.

Адвокат чи ні

В анкеті кандидата В. Пивоваров не вказав жодної інформації щодо своєї адвокатської діяльності (в розділі «інформація щодо професійної діяльності адвоката»). Втім, згідно з інформацією сайту «Пивоваров и Партнеры», кандидат є керуючим партнером бюро. «Більше 20 років юридичної та судової практики», — написано на сайті навпроти фото кандидата.

Родинні зв’язки

Дружина Ірина Лисянська (тимчасово не працює) та дочка.

Декларація

Має квартиру у Харкові 67,7 кв. м (набута у 2013 р.), половину житлового будинку площею 39,3 кв. м у Констянтинівці Харківської області та земельну ділянку там же площею 1500 кв. м. Разом з дружиною має у власності авто Honda CR-V 2014 р. в.

За 2017 р. отримав 239 744 грн заробітної плати та 26771 грн пенсії.

Мотивація

«У цей важливий для української державності час з огляду на пройдене відчуваю в собі бажання та сили на продовження професійного шляху», — написав кандидат у мотиваційному листі.

Верба Ірина Олександрівна, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, доцент кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Біографія

З 2007 р. працює суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду. З 2016 р. — доцент кафедри юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за сумісництвом. У 2017–2018 рр. також викладала у Дніпропетровському регіональному відділенні НШС. К. ю. н. (Класичний приватний університет), член Асоціації адміністративних суддів з 2016 р.

За результатами кваліфікаційного оцінювання рішенням ВККС від 12.07.2018 визнана такою, що відповідає посаді судді (831 бал).

Член НААУ

В анкеті вказала, що є членом Національної асоціації адвокатів України з 2012 р. Відомості щодо своєї адвокатської діяльності не навела. За даними ЄРАУ, І. Верба отримала адвокатське свідоцтво 31.10.2016.

Родинні зв’язки

В електронній декларації та в декларації родинних зв’язків вказала чоловіка Вербу Віталія Миколайовича — приватного нотаріуса та депутата Дніпровської міської ради (з 2015 р.). Втім, з анкети випливає, що кандидат вже незаміжня.

За інформацією сайту «Деньги. Информатор» від 06.09.2018 під назвою «Почему нотариусу из Днепра Виталию Вербе Минюст запретил входить в Госреестр недвижимости», «сыну главы Днепропетровской областной квалификационно-дисциплинарной комиссии адвокатуры, частному нотариусу Днепровского городского нотариального округа и одному из самых богатых депутатов городского совета Днепра Виталию Вербе на 6 месяцев заблокировали вход в Государственный реестр прав на недвижимое имущество. Приказ об этом Минюст издал 6 июля 2018 г.». За інформацією Міністерства юстиції України, Вербі В. М. дійсно заблоковано такий доступ на 6 місяців.

За інформацією сайту «БюроДнепр» від 08.08.2016, «В свое время депутат засветился в истории с незаконной продажей квартиры переехавших на пмж в Германию четы Ушениных их постояльцу с использованием украинского паспорта (много лет назад отданного в Жовтневый РОВД) одного из супругов. В сюжет, вышедший на ICTV, попал и Николай Верба, вытолкавший желающих получить комментарий журналистов за дверь».

Чимало публікацій було присвячено й діяльності батька В. Верби — голови місцевої КДКА Миколи Верби. Примітно, що вся родина чоловіка судді працює в адвокатурі.

Брат судді Ростислав Бондаренко — приватний нотаріус.

Декларація

У сина судді Ростислава Верби є квартира у Дніпрі площею 156,2 кв. м, у іншого сина, Марка Верби — квартира в Одесі 87,4 кв. м, а також житловий будинок 135 кв. м і земельна ділянка 208 кв. м у Піщанці Новомосковського району Дніпровської області. Деякі об’єкти були придбані у 2017 р.

Чоловік В. Верби задекларував право користування нежитловим приміщенням у Дніпрі площею 74,6 кв. м. (спільна власність з Оленою Вікторівною Вербою та сином Ростиславом Вербою). Крім того, чоловік орендує квартиру 97,7 кв. м у ТОВ «Перспектива Приват Дівелопмент».

Суддя задекларувала «хутрове пальто» торгової марки «НВ».

Доходи чоловіка кандидата від зайняття незалежною професійною діяльністю (нотаріальною) за 2017 р. склали більше 18 млн грн. Крім того, він задекларував 7 млн грн готівки.