За якими критеріями суд встановлює факт спільного проживання

Самі лише факти передачі однією зі сторін спору грошових коштів для придбання спірного будинку, купівлі будівельних матеріалів не свідчать про наявність сімейних стосунків між сторонами спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу № 234/10465/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна.

Суд встановив, що сторони спочатку перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, потім проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу. У період спільного проживання вони за спільні гроші придбали будинок.

Рішенням міського суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке. Чинне законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім’ю.

Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов’язки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що позивач не довів своїх позовних вимог, зокрема не довів, що сторони спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки.

Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що самі лише факти передачі грошових коштів для придбання спірного будинку, купівлі будівельних матеріалів не свідчать про наявність сімейних стосунків між сторонами. ОСОБА_1 не є стороною договору купівлі-продажу спірного будинку, воля сторін, зокрема позивача, відповідно до умов договору не була направлена на виникнення права спільної власності щодо придбаного об’єкта нерухомості в обох сторін цієї справи. Правові підстави отримання відповідачем грошових коштів, а так само умови повернення/неповернення зазначених коштів позивачу можуть бути визначені в іншому порядку, зокрема й судовому, у разі наявності відповідного спору. Доводи касаційної скарги щодо незаконності рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині неналежної оцінки показань свідків, товарних чеків, накладних, квитанцій зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про визначення місця проживання дитини разом із батьком: практика ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.