Кияни залишаться без комунальних послуг та ЖЕКів: що трапилося

Киянам, як і іншим громадянам України, доведеться жити за чотирма новими законами, які стосуються житлово-комунальних послуг. Це починають працювати Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прийнятий 2015 року, Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 2017 року, Закон «Про житлово-комунальні послуги» від 2017 року, Закон «Про відходи» від 2018 року, передає vechirniy.kyiv.  

Що з усім тим робити громадянам України?

КМДА та Департамент суспільних комунікацій розпочали інформаційну кампанію для киян, щоб пояснити, як далі жити й керувати своїми будинками, будувати відносини з житлово-комунальними підприємствами.

На спеціально проведеному круглому столі, присвяченому існуванню в нових реаліях, спеціалісти розповіли про виклики, що вже постали перед громадянами і, звичайно ж, владою, до якої кияни завжди звертаються як до рятівника та арбітра у складних питаннях. 

«Вже в травні 2020 року жителі багатоповерхівок мають обрати одну з чотирьох моделей договірних відносин з виконавцями житлово-комунальних послуг, — поінформувала начальник управління розвитку ЖКГ Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віра Радченко. — Нині зрозуміло, що переважна більшість жителів багатоповерхівок до цього не готові, і не виконають процедури до травня. Як результат — можуть залишитися без житлово-комунальних послуг, бо не впишуться в рамки діючого законодавства. Співвласники будинку мають зібрати легітимні збори і обирати собі форму договірних відносин з усіма комунальними службами — від ЖЕКу до водоканалу й фірми з вивезення сміття. Як поведуть себе кияни в такій ситуації?»

Ми бачимо головною проблемою недосконалість закону, адже за кілька років стало зрозумілим, що мешканці не в змозі зібрати ніякі збори, особливо легітимні, що відповідають всім вимогам закону. Ще одним викликом, не врегульованим нормативами, є коректне нарахування плати за комунальні послуги за всіх фактично проживаючих у будинку людей. Це й неможливо вирахувати.

Серед дуже серйозних викликів Віра Радченко назвала процедуру (насправді — саму можливість) списання з балансу будинків перед створенням ОСББ, перед передачею в управління від однієї до іншої, обраної мешканцями, компанії-управителя.

«Нині також абсолютно неможливо підвищувати плату за обслуговування будинків, до якої входять як складові й оплата за енергопостачання місць загального користування (ліфти, насоси тощо) оплата праці двірників, сантехніків, — продовжує Віра Радченко. — Відомо, що мінімальна зарплата в Україні постійно підвищується, зростає вартість електроенергії. ЖЕК не може нині утримувати штат, платити за електрику в будинках. Тому ми бачимо по Києву хвилю банкрутств приватних ЖЕКів й колосальні борги будинків перед енергетиками».

Але головний виклик, про який говорили всі учасники круглого столу, це те, що до травня більшість киян не зможуть обирати собі нових управителів та постачальників послуг. Настане колапс у сфері ЖКГ, тому що, з одного боку, громадяни залишаться без житлово-комунальних послуг, зокрема без водопостачання, що своєю чергою заборонено законом, і комунальники мають якимось чином знайти спосіб надавати такі послуги. Але вже за межами діючих законів, якщо до того часу не приймуть поправок до законодавства.

«Що можна було б зробити в нинішній ситуації: законодавчо спростити механізм прийняття рішень будинковими громадами, зменшити навантаження на споживачів, яке виникло через необхідність окремо сплачувати безліч рахунків (наприклад, водопостачання, газу і окремо — обслуговування вузлів будинкового обліку). А також надати можливість коригувати складові витрат по обслуговуванню будинків. Запровадити інститут гарантованого надавача комунальних послуг», — говорить Віра Радченко.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомляла про покарання, яке призначать за неправильне оформлення документів на субсидію.

А також про те, які зміни чекатимуть субсидіантів наступного року. На сьогодні Кабінет міністрів планує виплачувати фінансову підтримку тим українським сім'ям, які витрачають на оплату комунальних послуг понад 15% своїх доходів, а після опалювального сезону це буде 20%.