Антикорсуд відмовив у відводі прокурора справи «Роттердам+»

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява представника потерпілого АТ «Нікопольський завод феросплавів» про відвід прокурора у справі «Роттердам+».

Частина обставин, на які посилався представник, вже була предметом дослідження суддею при розгляді попередньої заяви про відвід, поданої детективами НАБУ з аналогічних підстав, повідомляє сайт Вищого антикорупційного суду.

 Оскільки заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу, суддя не оцінювала доводи, яким раніше надано правову оцінку.

Інші твердження представника суддя не визнала достатніми для відводу прокурора.

«Так, посилання заявника на відсутність ефективного процесуального керівництва з боку прокурора та порушення ним розумних строків досудового розслідування можуть бути підставою для покладання повноважень на іншого прокурора, а не відводу прокурора в порядку ст. 77 КПК України.

Аргументи про різний підхід до оцінки доказів потерпілого і захисту переважно були пов’язані з постановою про закриття кримінального провадження (27.08.2020), а інші не є спроможними обґрунтувати упередженість прокурора при вчиненні процесуальних дій і постановленні процесуальних рішень. Суддя, який розглядає заяву про відвід, не є слідчим суддею, що бере участь у кримінальному провадженні, йому не відома наявна в ньому доказова база, її використання та оцінка стороною обвинувачення. Його повноваження обмежені лише встановленням підстав для відводу, тобто оцінкою доводів учасника, який його заявляє, про об’єктивну обґрунтованість у нього сумнівів щодо неупередженості прокурора. Отже, стверджуючи про різний підхід до оцінки доказів, представник потерпілого мав переконати суддю, що при однаково необхідному значенні отриманих під час досудового розслідування відомостей, прокурор невиправдано і без врахування всіх обставин кримінального провадження, надав перевагу одним доказам над іншими. У даному ж випадку цього зроблено не було.

У свою чергу, встановлення доказового значення тих чи інших відомостей є правом прокурора; закон надає йому можливість оцінювати докази за своїм внутрішнім переконання з урахуванням всіх обставин кримінального провадження (ст. 94 КПК України). Цим правом він наділений з огляду на функціонал обвинувача у кримінальному провадженні, адже з одного боку, зв’язаний засадами кримінального провадження і правилами про належність, допустимість, достовірність і достатність доказів, з іншого – саме на прокурора покладено визначення спроможності доказової бази для складення або затвердження обвинувального акту з метою подальшого підтримання обвинувачення у суді. Прокурор керує слідством для того, щоб самому в подальшому ефективно підтримувати обвинувачення в суді.

В обґрунтування особистої прихильності прокурора до сторони захисту заявник посилався на те, що прокурор під час інтерв’ю, в засобах масової інформації та на засіданні Комітету Верховної Ради фактично дублює позицію сторони захисту. Однак, заявник не надав жодних матеріалів зі ЗМІ, Інтернет, відеопосилань цих висловів, стенограму або інше фіксування засідання Комітету Верховної Ради. Очевидно, що з огляду на підвищену увагу суспільства до цього кримінального провадження, більшість публічних коментарів прокурора зафіксована у медіапросторі та отримання відповідних матеріалів представником потерпілого для представлення судді на обґрунтування упередженості прокурора не становило складнощів», - пояснили у ВАКС.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об’єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу.

Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ’єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід, зазначили в Антикорсуді.

Тому, за результатами розгляду в задоволенні заяви було відмовлено.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що слідча суддя Вищого антикорупційного суду відмовила у відводі детективів Національного антикорупційного бюро у справі «Роттердам+». 

Нагадаємо, Вищий антикорсуд постановив відновити справу «Роттердам +».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.