За мобілізованими не зберігатиметься середня зарплата: у «Слузі народу» пояснили, чому ухвалили закон Третьякової

Як раніше писала «Судово-юридична газета», за працівниками, мобілізованими в армію, тепер не зберігатиметься середня зарплата на підприємствах. 

Так, 1 липня Верховна Рада ухвалила загалом як Закон законопроект 7251 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» авторства Галини Третьякової. Його вже підписано головою Верховної Ради. 

Зокрема, відповідно до нового закону внесено зміни до ч. 3 статті 119 Кодексу законів про працю. 

Так, якщо раніше у КЗпП було прописано, що за працівниками, покликаними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з числа резервістів у особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду строком до закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову, то тепер забирається словосполучення «середній заробіток». 

Тобто, за ними зберігається лише місце роботи та посада. 

Необхідність такого закону пояснив народний депутат від «Слуги народу» Олександр Федієнко. 

«Держава та бізнес вже п'ятий місяць живуть та працюють в умовах військової агресії російської федерації проти України. 

Ворог руйнує міста, інфраструктуру, дороги, виробничі потужності, які були місцем виробництва товарів першої потреби та праці для десятків тисяч українців. 

У державі встановили достойні додаткові виплати військовим – від 30 тис. грн на місяць. 

Плюс основне грошове забезпечення та доплати за кожен "бойовий" день. 

Наприклад, у стрільця Сухопутних військ зарплата з додатковою винагородою у районі 43 тис. грн. Якщо ще бойові, то може бути понад 100 тис. грн. 

Багато підприємств зруйновано, вони просто не в змозі платити фінансово не військовим. 

Сама держава повинна відповідати за фінансування всіх військових витрат, розуміючи неможливість подекуди ведення підприємницької діяльності, а також неможливість зберігати середню зарплату в умовах, коли 20-30-40, а іноді 60% персонального складу підприємств мобілізовано, складність ведення економічної діяльності в умовах військового стану та забезпечення працівників, які захищають кордони України, середньою заробітною платою саме роботодавцем. 

На жаль, є ті, хто не підписав контракт із ЗСУ, але й не працює на підприємстві, прикриваючись мобілізаційним посвідченням, отримує із цього підприємства ЗП», - зазначив Федієнко. 

Зокрема, за його словами, положення законопроекту передбачають: 

• електронну форму документування трудових відносин на час оголошення військового чи надзвичайного стану;
• чіткий порядок регламентування робочого часу та часу відпочинку у період дії військового часу;
• додаткові підстави для звільнення працівника за умови неможливості забезпечувати працівникові відповідні умови праці чи його відсутності понад чотири місяці;
• визначається поняття сумісництва для можливості працевлаштування на новому місці праці для тих працівників, які були змушені залишити свої попередні робочі місця;
• звільняє від необхідності платити середню заробітну плату працівникові, який підписав контракт із Збройними Силами України.

Також нагадаємо, що цей закон стосується і держслужбовців. Тепер пріоритет матиме новий закон, а не їх профільний – про держслужбу.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 Автор: Наталя Мамченко