Мін’юст пояснив, чи дійсно без довідки з військомату неможливо одружитися, розірвати шлюб чи зареєструвати місце проживання, ексклюзив

У ЗМІ було розповсюджено інформацію, відповідно до якої, якщо військовозобов’язаний не стає на облік і не має довідки зі свого територіального центру комплектування, то низка адміністративних послуг для нього буде недоступною. Зокрема, ЗМІ повідомили з посиланням на начальника Львівського обласного центра комплектування полковника Олександра Тіщенко, що без довідки є недоступними реєстрація чи розірвання шлюбу, реєстрація місця проживання, продаж нерухомого майна тощо.

Чи дійсно наразі для реєстрації чи розірвання шлюбу, реєстрації місця проживання, продажу нерухомого майна чоловік призовного віку має надати довідку з територіального центру комплектування та соціальної підтримки? Якщо так, що має бути вказано в цій довідці?

З таким питанням «Судово-юридична газета» звернулася до Міністерства юстиції України. Мінюст надав наступну відповідь.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон) встановлено, що цей Закон регулює відносини, пов’язані, зокрема, з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану (частина друга статті 3 Закону).

Частиною четвертою статті 9 Закону передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Згідно з абзацом першим пункту 3 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) (далі – Правила), для державної реєстрації актів цивільного стану подаються заява, документи чи у випадку, передбаченому законодавством, у відповідній заяві зазначаються відомості про документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

При цьому заяви про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, форми яких затверджені додатками 6, 9, 11, 12, 14 Правил, містять обов’язкову для заповнення графу «Відношення до військової служби», що передбачає зазначення таких відомостей щодо особи: де перебуває на обліку; назва міста, номер поштової скриньки військової частини, де служить; військове звання (категорія) (стосовно призовників зазначаєтьсят«призовник»); серія та номер військового квитка (тимчасового посвідчення) або посвідчення про приписку.

Крім того, абзацом восьмим пункту 9 розділу І Правил визначено, що органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють районні (міські) військові комісаріати про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені призовників і військовозобов’язаних, їх смерті, вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень, а також про зміну прізвища, імені, по батькові та інших даних зазначених осіб.

Зауважимо, що статтею 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, у тому числі і гарантоване конституційне право на шлюб.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон про реєстрацію). Внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених Законом про реєстрацію (пункт 4 частини першої статті 3 Закону про реєстрацію).

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна (частина п’ята статті 3 Закону про реєстрацію).

Забезпечення проведення державної реєстрації прав, відповідно до частини першої статті 6, статті 10 Закону про реєстрацію, належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, нотаріусів.

Частиною восьмою статті 18 Закону про реєстрацію визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Закону про реєстрацію документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим Законом про реєстрацію та іншими нормативно-правовими актами.

Вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації передбачений статтею 24 Закону про реєстрацію, та не містить такої підстави як неподання довідки з територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону про реєстрацію державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В силу вимог Закону про реєстрацію державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених Законом про реєстрацію, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (стаття 11 Закону про реєстрацію).

Враховуючи наведене, державний реєстратор самостійно визначає наявність/відсутність підстав для проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав.

Крім того, інформуємо, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим (частина перша статті 7 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон2)).

Нотаріус є процесуально незалежною особою і самостійно надає оцінку поданим документам та приймає рішення про вчинення нотаріальної дії або про відмову у її вчиненні.

Статтею 34 Закону встановлено перелік нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, зокрема, посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо).

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (стаття 46 Закону2).

Відповідно до статті 55 Закону та глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, договори про відчуження та заставу майна, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України «Про іпотеку», посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

При посвідченні договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

При посвідченні правочину щодо відчуження нерухомого майна відчужувач цього майна подає заяву про наявність/відсутність прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування цим майном. З метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваним нерухомим майном нотаріус має право додатково витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення такого правочину.

Чинним законодавством не передбачено подання довідки територіального центру комплектування та соціальної підтримки при посвідченні договорів відчуження нерухомого майна.

Водночас зазначаємо, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого продовжено.

Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 з відповідними змінами та доповненнями.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.