Для органів влади, які не є юридичними особами, та іноземних юросіб скасують обов’язок реєструватися в Електронному суді

Голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов та член Комітету, народний депутат України Роман Бабій зареєстрували у Верховній Раді законопроект 10087, яким будуть виправляти закон про обов’язкову реєстрацію електронних кабінетів для участі в судових процесах.

Нагадаємо, ідея обов’язкової реєстрації зокрема полягала у тому, щоб зобов’язати владних суб’єктів реєструватися в Електронному суді, а не листуватися в паперовій формі, витрачаючи час та бюджетні кошти.

Разом з тим, з огляду на зміни до процесуальних кодексів, пропонується скасувати обов’язок реєстрації в Електронному кабінеті для тих суб’єктів влади, які не є юридичними особами. А також для підприємств, які були зареєстровані за іноземним законодавством.

Справа у тому, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію закон №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах. Відповідний законопроект 7574-д Верховна Рада ухвалила 29 червня.

Відповідно до Закону органи державної влади та інші державні органи, а також інші юридичні особи реєструють електронний кабінет в обов’язковому порядку.

Цей обов’язок стосується також органів державної влади та інших державних органів, які не зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством іноземної держави.

Проте, як вказують автори законопроекту 10087, «зазначені суб’єкти з огляду на особливості свої діяльності та статусу не мають можливості отримати кваліфікований електронний підпис для реєстрації Електронного кабінету, а чинне Положення не передбачає можливості реєстрації у інший спосіб».

«Згідно з чинним законодавством України органи державної влади та інші державні органи, які не зареєстровані як юридичні особи, не можуть звернутися за отриманням кваліфікованого підпису, бо вони не мають відповідного статусу.

У зв’язку із вищевикладеним, покладення на зазначених суб’єктів обов’язку реєстрації в ЄСІТС може бути передчасним», вказують автори проекту.

Разом з тим, не досить зрозуміло, чому є необхідність саме змінювати Закон, і не можна змінити інші акти, надавши цим органам державної влади та іншим державним органам, які не зареєстровані як юридичні особи, можливість отримати кваліфікований електронний підпис для реєстрації Електронного кабінету.

Отже, запропоновано уточнити Господарський, Цивільний процесуальний кодекси України та Кодекс адміністративного судочинства положеннями про те, що обов’язок реєстрації електронного кабінету стосується лише тих органів державної влади та інших державних органів, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також тих юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що Закон №3200-IX передбачає різні строки обов’язкової реєстрації юридичними особами приватної форми власності електронних кабінетів для того, аби мати можливість подавати до суду процесуальні документи.

Так, юридичні особи усіх форм власності для участі в господарських справах мають зареєструватися в Електронному суді до 18 жовтня 2023 року.

Зміни до ГПК визначають, зокрема те, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Такі ж негативні наслідки розповсюджуються на правила подання апеляційних і касаційних скарг.

Суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Для учасників справ за Цивільним процесуальним кодексом та справ, що розглядаються за Кодексом адмінсудочинства, ситуація є дещо іншою.

Так, 18 жовтня 2023 року електронний кабінет повинні обов’язково мати юридичні особи публічного права.

Що ж стосується юридичних осіб приватної форми власності, то їм треба зареєструватися до 20 лютого 2024 року.

Отже, суди цивільної та адміністративної юрисдикції повинні будуть ідентифікувати на стадії розгляду питання про відкриття провадження, чи є особа публічної або приватної форми власності. В одному випадку – залишати без руху, а в інших – відкривати провадження.

При цьому вже з 18 жовтня 2023 року для участі в господарських, цивільних та адміністративних справах адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування мають зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

Якщо до закону будуть внесені зміни, то певних владних суб’єктів, які не є юрособами, цей обов’язок не торкнеться.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.