Парламент встановить доплати суддям, які працюють на територіях, де ведуться чи можуть вестися бойові дії

Суддям, які працюють на територіях активних бойових дій, а також тим, які працюють на територіях можливих бойових дій, пропонують встановити доплати. Про підготовку відповідного законопроекту повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов.

Нагадаємо, раніше Рада суддів України повідомила про необхідність підвищення розміру суддівської винагороди, особливо для суддів судів першої інстанції.

Як зазначив на нараді 30 липня за участю народних депутатів, Міністерства фінансів та Національного агентства з питань державної служби, голова РСУ Богдан Моніч, розмір суддівської винагороди є «замороженим» з 2019 року. «З огляду на складність фінансування потреб держави в умовах війни, першим кроком могло б бути запровадження додаткових коефіцієнтів до посадових окладів для суддів, які здійснюють правосуддя в прифронтових регіонах, таких як Харківська, Донецька, Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька та інші області України, які підпадають під таке визначення», - запропонував голова РСУ.

8 серпня Комітет доручив підкомітету та робочій групі підготувати відповідний законопроект для реєстрації.

Конкретні розміри доплати поки невідомі.

Втім, як зазначає Денис Маслов, кошти будуть відшукувати за рахунок понадпланових надходжень від судового збору. Нагадаємо, що судовий збір сплачується при поданні процесуальних документів до суду.

Також нагадаємо, що Бюджетна декларація на 2025-2027 роки передбачає, що для розрахунку окладів суддів залишиться заморожений прожитковий мінімум в 2102 грн. Таким чином, посадові оклади в місцевих судах («голий» оклад судді місцевого суду без надбавок і доплат складає 63 тисячі грн) наразі значно нижче, ніж в деяких органах виконавчої влади.

Разом з тим, оклади були підвищено у ВККС та Вищій раді правосуддя.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», за даними «дашборду» Міністерства фінансів, у червні 2024 року середня зарплата керівництва державних органів становила:

• у Вищій кваліфікаційній комісії суддів – 239,2 тисяч грн.
• у Вищій раді правосуддя – 236 тисяч грн.
• у Рахунковій палаті України – 238,3 тисячі грн.
• у Верховному Суді – 231,4 тисячі грн
• у Секретаріаті Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 226,1 тисяч грн.
• Центральній виборчій комісії – 224,2 тисячі гривень,
• Національній комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – 179,9 тисяч грн.
• Національному агентству із запобігання корупції – 176,6 тисяч грн тощо.

Якщо брати ранг нижче, то керівник структурного підрозділу за червень 2024 року в середньому отримав:

• у Національній комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 129 тисяч грн,
• у Мінфіні – 105,3 тисячі грн,
• у Міністерстві цифрової трансформації – 102,9 тисячі гривень,
• у Вищій раді правосуддя – 96,5 тисяч грн.
• у Вищій кваліфікаційній комісії суддів – 86,8 тисячі гривень
• у Верховному Суді – 81,9 тисяч грн.
• у Вищому антикорупційному суді – 78,3 тисячі грн,
• у Рахунковій палаті – 89,6 тисяч грн.,
• у Держуправлінні справами – 88,2 тисячі гривень тощо.

Обслуговуючий персонал за червень 2024 року отримав:

• у Державній екологічній інспекції – 92 тисячі грн.
• у Вищому антикорупційному суді – 60, 7 тисяч грн.
• у Вищій раді правосуддя – 52,6 тисячі гривень
• в АМКУ – 55,7 тисячі гривень тощо.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», середня зарплата керівництва Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) за травень 2024 року становила 233,5 тисячі грн.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.