Конкурс в апеляційні адміністративні суди — хто з кандидатів вдало пройшов співбесіди

Перша палата ВККС 27 травня 2025 року провела співбесіди ще з чотирма претендентами на посади суддів апеляційних адміністративних судів.  

Це сьома група з 67 кандидатів в адміністративні апеляції, з якими відбулися співбесіди у межах конкурсу на 67 вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів.

«Судово-юридична газета» раніше розповідала, як проходили співбесіди з кандидатами в адміністративні апеляційні суди у перший, другий, третій, четвертий, п’ятий та шостий дні співбесід.

Співбесіди 27 травня відбулися із наступними кандидатами:

1. КУШНІР Віталіна Олександрівна – суддя Чернівецького окружного адміністративного суду.

Віталіна Кушнір до того, як стати суддею, 8 років працювала помічником судді у загальному апеляційному суді.

Більшість запитань до судді стосувалися судової практики, скасованих судових рішень, порушення строків розгляду справ.

Віталіна Кушнір також має другу вищу освіту – бухгалтерський облік та аудит.

Друга вища освіта допомагає судді при розгляді податкових спорів.

Також Віталіна Кушнір є кандидатом в майстри спорту зі стрільби з лука, полюбляє лижний спорт та вчить англійську мову.

Членів ВККС зацікавило, чи може суддя допустити відступ від правової позиції Верховного Суду у разі належної мотивації.

«Мені не дуже подобаються деякі правові позиції Верховного Суду, але однозначно сказати, відійшла б я від позиції касаційної інстанції, я не можу. У мене були в практиці випадки, коли я виносила рішення всупереч існуючої судової практиці, однак у подальшому такі рішення просто скасовувалися», - розповіла Віталіна Кушнір.

Мотивацію участі у конкурсі на посади суддів апеляційного суду кандидат пояснила бажанням змінити місце роботи.

До судді виникли запитання стосовно доходів її батьків.

Суддя розповіла, що її батьки з 1994 року займаються підприємницькою діяльністю – мають у власності книжкові магазини, зокрема, найбільший у Чернівцях книжковий магазин. Заробляли батьки у 1990-ті роки, зокрема, на продажі шкільних підручників.

Від Громадської ради доброчесності Віталіна Кушнір отримала негативний висновок.

У громадськості виникли до судді претензії у зв’язку з її рішенням від 26 грудня 2013 року, яке було пов’язано з подіями Майдану 2013-2014 років.

Тоді суддя задовольнила позов прокуратури до Кіцманської міської ради Чернівецької області стосовно визнання незаконним процедури прийняття міською радою рішення про звернення до президента В. Януковича щодо забезпечення ним підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Віталіна Кушнір розповіла Комісії, що підставою для ухвалення нею рішення про задоволення позову прокуратури стало те, відповідач, тобто міська рада, не надав відзиву на позов і більше того, визнав позов прокуратури. В апеляційній інстанції рішення Віталіни Кушнір не оскаржувалося.

«Будь-яких політичних мотивів у мене не було, я лише врахувала, що відповідач визнав позов. До того ж, міська рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки такі звернення депутати місцевого рівня можуть робити й самі», - розповіла суддя.

Віталіна Кушнір повідомила, що як громадянка, вона підтримувала процес євроінтеграції і ставилася з розумінням до вимог громадян «йти до Європи».

«Я теж хотіла без усіляких перешкод їздити до ЄС, але в мене не було візи. Поруч була Румунія, країна ЄС, але поїхати я не могла», - зазначила суддя.

Що стосується рішення ЄСПЛ у відомій справі «Шморгунов та інші проти України» (2021 рік), в якому була надана критична оцінка адміністративним обмеженням акцій протесту під час подій Майдану, то Віталіна Кушнір повідомила, що для ухвалення такого рішення у Європейського Суду, ймовірно, були підстави.

«Можливо ЄСПЛ і був правий у тому, що в судах у той час існувала система, спрямована на обмеження прав і свобод громадян», - розповіла Віталіна Кушнір.

З лютого по вересень 2022 року суддя з батьками та дитиною, з перервами, перебувала на території Румунії.

Результат судді – 687,7 бали.

Перша палата ВККС 5 голосами «за» та 1 голосом «проти» визнала Віталіну Кушнір такою, що здатна здійснювати правосуддя в суді апеляційної інстанції.

Подальшу конкурсну долю кандидатки Комісія вирішить у пленарному складі.

2. НАЗАР Юрій Степанович – професор кафедри адміністративного права та поліцейської діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ.

Кандидат має 26 років викладацького стажу та стажу наукової діяльності. Доктор юридичних наук.

У вересні 2014 року Юрій Назар взяв участь у Антитерористичній операції (АТО). Разом з курсантами Львівського державного університету внутрішніх справ він виконував завдання з патрулювання міст Слов’янськ та Краматорськ. 

Як учасник АТО кандидат отримав у власність дві земельні ділянки.

У 2023 році Юрій Назар був притягнутий до відповідальності та попереджений про неповну службову відповідність – у навчальному закладі один з курсантів, який вчився на факультеті, керівником якого був Юрій Назар, вчинив самогубство. На думку керівництва навчального закладу, в трагедії була провина і Юрія Назара, оскільки він нібито неналежно організував взаємодію з відділом психологічного забезпечення навчального закладу.

Вказане дисциплінарне стягнення було зняте з Юрія Назара через півроку.

Одна з головних претензій до кандидата виникла у зв’язку з повною відсутністю у Юрія Назара досвіду представництва в судах.

«Я дивлюся трансляції судових засідань, щоб розуміти, як проходять засідання», - повідомив Юрій Назар.

Разом з тим, правник зазначив, що має чималий управлінській та організаційний досвід, який може допомогти йому на посаді судді.

«Хочеться змін у житті. Я вже в науці більше 26 років», - зазначив кандидат про свою мотивацію участі у конкурсі.

Також до Юрія Назара виникли запитання стосовно його обізнаності у судовій практиці адміністративних судів з тієї чи іншої категорії справ в цілому.

Крім того, чимало запитань до науковця було у зв’язку з його доходами та статками близьких родичів.  

Як зауважив голова ВККС Андрій Пасічник, офіційні доходи претендента за 2017-2018 роки фактично не дозволяли йому придбати, наприклад, будинок, який він все ж придбав, і при цьому зберегти комфортне життя.

«У вас же мабуть були ще й поточні витрати. А жити на тисячу гривень на місяць, ще й з дітьми, неможливо», - зазначив голова Комісії. 

При цьому Юрій Назар повідомив, що не надто обізнаний у статках близьких йому осіб.

Негативного висновку від ГРД стосовно кандидата не надійшло.

Результат – 679,85 бали. Рішенням Першої палати ВККС Юрій Назар був визнаний таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя за «критерієм особистої та соціальної компетенції».

3. ПАТРАТІЙ Олена Валеріївна – суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.

Більшість запитань до кандидатки стосувалися її судової практики, діяльності Окружного адміністративного суду міста Києва та професійного розвитку Олени Патратій як судді, адже ОАС міста Києва був ліквідований ще у 2022 році.  

Особливу увагу члени ВККС звернули на рішення судді у справах щодо забудови центру столиці, а також на коментарі судді у мережі Facebook.

Так, у 2018 році Олена Патратій дізналася, що столичний адвокат Ілля Костін  залишив у Facebook публікацію з прямою критикою одного з рішень судді. Під публікацією адвоката Олена Патратій розмістила свій коментар (російською мовою), суть якого звелася до того, що є суди апеляційної та касаційної інстанції, які можуть переглянути рішення судді.

У ГРД до судді виникли претензії також у зв’язку з тим, що Олена Патратій у 2019 та 2020 роках визнала незаконними два негативних висновки ГРД стосовно інших суддів.

Відтак, від громадськості суддя отримала негативний висновок.

Результат судді – 682,2 бали. Рішенням Першої палати Комісії суддя визнана такою, що не підтвердила можливість здійснювати правосуддя в апеляційному суді за «критерієм особистої та соціальної компетенції».

4. МІНАЄВА Катерина Володимирівна – суддя Запорізького окружного адміністративного суду.

Кандидатка є популяризатором професії судді та діяльності суду в цілому, виступає арбітром під час судових дебатів за участю студентів-правників.

Також Катерина Мінаєва бере участь у наукових конференціях та вчиться вмінню публічних виступів. Суддя полюбляє подорожувати та грати у великий теніс.

Більшість запитань до кандидатки стосувалися її доходів та родинних зв’язків.

Так, справжній ребус довелося розгадувати ВККС у питанні зв’язків Катерини Мінаєвої з відомою суддею Другого апеляційного адміністративного суду у відставці Ольгою Мінаєвою.

За інформацією ГРД, колишній чоловік Катерини Мінаєвої є родичем Ольги Мінаєвої.

ВККС та ГРД звернули увагу, що Катерина Мінаєва з 2005 по 2012 роки була секретарем судового засідання та помічником виключно судді Ольги Мінаєвої. Коли Ольга Мінаєва змінювала суд, то Катерина Мінаєва завжди працювала з Ольгою Мінаєвою на новому місці її роботи.

Більше того, науковим керівником Катерини Мінаєвої під час підготовки нею дисертації кандидата юридичних наук, був чоловік Ольги Мінаєвої, доктор юридичних наук та діючий перший заступник Міністра юстиції Микола Кучерявенко.

Втім, Катерина Мінаєва категорично заперечила будь-який родинний зв'язок з Ольгою Мінаєвою.

А Миколу Кучерявенка суддя знає ще з часів, коли він викладав у неї в Національному юридичному університеті ім. Я. Мудрого.

Чоловік Катерини Мінаєвої – суддя Другого апеляційного адміністративного суду у відставці Андрій Григоров. У 2021-2023 роках він був головою Другого апеляційного адміністративного суду.

Також у ВККС виникли запитання і до змісту дисертації судді, яка має назву «Звернення до суду як повноваження органу доходів і зборів». Дисертацію Катерина Мінаєва захистила у 2017 році.

Окрім актуальності та правової проблематики дисертації, ВККС та ГРД звернули також увагу на те, що вона містить чимало посилань на російськомовні джерела.

В Комісії звернули увагу і на те, що після початку повномасштабного вторгнення РФ, суддя безкоштовно користувалася житлом за межами Запоріжжя, однак не вказала його в декларації за 2022 рік.

«Це ж додаткове благо. Хіба його не потрібно було декларувати?  Чи не був це подарунок, який все ж таки потрібно було декларувати?» - зазначив член ВККС Роман Сабодаш.

До судді виникли запитання і у зв’язку з її рішенням під час подій Майдану 2013-2014 років.

9 грудня 2013 року Катерина Мінаєва заборонила проведення у центрі Запоріжжя у певний час доби мітингу на підтримку Євроінтеграції та проти свавілля міліції, який був запланований на 10 грудня 2013 року.

Підставою для заборони мітингу стало те, що в цей же день у тому ж самому місці свій мітинг планували провести опоненти Майдану, а відтак одночасні мітинги політичних опонентів могли перерости у бійку.

Вища рада юстиції у 2016 році відмовила у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді. ВРЮ зазначила, що ухваливши рішення про можливість проведення мітингів двома сторонами в одному місці, але у різний час, суддя все ж забезпечила їх право на проведення мирних зібрань.

Також у ВККС звернули увагу, що у 2025 році Третій апеляційний адміністративний суд постановив рішення на користь Катерини Мінаєвої у спорі про стягнення коштів, «недоплачених» судді у зв’язку з обмеженням розрахункової величини для визначення базового розміру посадового окладу судді 2 102 гривнами.

«Такі історії не дуже сприймаються суспільством, особливо під час війни. Вас це не турбує?», - запитав Роман Сабодаш.

«Це питання захисту моїх прав як судді», - відповіла Катерина Мінаєва, втім, додавши, що вона також фінансово підтримує ЗСУ.

Результат судді – 676 бали.

Подальшу конкурсну долю претендентки ВККС вирішить у пленарному складі.   

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.