Уряд взявся аналізувати, що виконано з переліку завдань Дорожньої карти з верховенства права у сфері судової реформи – які заходи лишаються у «підвішеному» стані

08:25, 26 вересня 2025
Строк для затвердження базового документу, визначеного Дорожньою картою – Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025-2029 роки, був встановлений на ІІ квартал 2025 року.
Уряд взявся аналізувати, що виконано з переліку завдань Дорожньої карти з верховенства права у сфері судової реформи – які заходи лишаються у «підвішеному» стані
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Уряд вирішив проаналізувати, які заходи стосовно правосуддя виконані в рамках затвердженої ним Дорожньої карти щодо верховенства права. Нагадаємо, що в цій карті Кабмін у травні 2025 року встановив собі та іншим органам перелік завдань, які потрібно виконати для продовження перемовин з ЄС.

Як зазначив під час спільного заходу, присвяченого виконанню цієї та інших дорожніх карт, за участі послів, представників міжнародних організацій, ВККС, ВРП та проектів міжнародної технічної допомоги віцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції Тарас Качка, «Україна у співпраці з європейськими інституціями та державами-членами активно працює над тим, аби фактично розпочати переговори з ЄС у межах першого Кластера, а також зберегти переговорний темп».

Водночас, далеко не всі заходи, передбачені Дорожньою картою, затвердженою розпорядженням Кабміну №475-р, виконані у визначені строки.

Нагадаємо, Дорожня карти з верховенства права визначає 124 стратегічних результатів та 529 заходів на їх реалізацію. Вона містить заходи, заплановані на 2025, 2026 та 2027 роки.

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», строк для «розроблення та затвердження» базового документу, який обговорюється вже не один місяць – Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025-2029 роки, був встановлений у цій карті на ІІ квартал 2025 року.

Однак до кінця року залишилося кілька місяців, а Стратегія досі існує лише у проекті.

При тому, що в Офісі Президента завершили роботу над проектом Стратегії ще у 2024 році (раніше «Судово-юридична газета» детально описувала її зміст).

Потім, у березні 2025 року, в Офісі Президента повідомили, що Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства до 2029 року готова на 99%, але потрібно ще узгодити її з подальшими стратегічними документами для синхронізації нашої правової системи з правовою системою ЄС.

Стратегія мала охоплювати, зокрема, оптимізацію мережі судів, систему адміністрування діяльності судів та судового врядування, посилення Верховного Суду та вдосконалення процедури добору його суддів, модернізацію процесуальних кодексів, виконання судових рішень, розширення застосування способів альтернативного вирішення спорів, діджиталізацію, реформування адвокатури, юридичної освіти та системи підготовки суддів.

Як вказано у Дорожній карті, план реалізації стратегії має з’явитися на початку 2026 року – разом з бюджетом на його виконання. На якій стадії знаходиться проект бюджету на виконання подальших кроків з судової реформи, теж поки офіційно не повідомлялося.

Регулярне оцінювання суддів, перезавантаження НШСУ і ДСА, оцінка вмотивованості рішень ВККС

На III квартал 2025 року, тобто, до кінця вересня, у Дорожній карті передбачено затвердження конкурсного порядку заміщення вакантних посад керівного складу Національної школи суддів за участю незалежних експертів та із встановленням обмежень щодо термінів перебування на відповідних посадах, насамперед для діючих суддів.

Було заплановане й проведення прозорого конкурсу на заміщення вакантних посад керівного складу Національної школи суддів за участю незалежних експертів.

У цей же період планували затвердити чіткі правила та процедури регулярного оцінювання та самооцінювання суддів «відповідно до європейських стандартів». Наразі ВККС розробила відповідний проект Положення про регулярне оцінювання судді і планує затвердити його до 30 вересня. Втім, даний проект викликає певні зауваження. Зокрема ним створюється підґрунтя для потенційних конфліктів у судах через те, що судді будуть ставити оцінки одне одному.

Крім того, уряд вніс до карти заходи щодо «перезавантаження» керівництва Державної судової адміністрації.

До того ж, згідно з Дорожньою картою, має бути проведений аналіз вмотивованості рішень ВККС – самою ж ВККС.

Так, на IV квартал 2025 року уряд ставить завдання підвищити якість рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів в частині вдосконалення їх вмотивованості шляхом:

  • проведення аналізу вмотивованості рішень ВККС;
  • розробки рекомендацій щодо покращення вмотивованості рішень ВККС;
  • проведення 3 спільних тренінгів, спрямованих на покращення вмотивованості рішень ВККС та Громадської ради доброчесності.

При цьому відповідальною за процес аналізу вмотивованості своїх рішень є сама ВККС.

Також кожні 6 місяців, починаючи з III кварталу 2025 року, мають оприлюднюватися дайджести рішень ВККС та Громадської ради доброчесності.

На IV квартал 2025 року передбачено також:

  • Розроблення та прийняття закону, спрямованого на запровадження можливості проведення З’їзду суддів України онлайн як виняток у разі неможливості проведення з’їзду офлайн
  • Проведення прозорого та меритократичного конкурсу на посаду голови ДСА на основі чітких правил та критеріїв оцінювання, включаючи перевірку доброчесності та професіоналізму
  • Вдосконалення статусу осіб керівного складу Національної школи суддів шляхом поширення на них дії законодавства про запобігання корупції щодо декларування
  • Перегляд та удосконалення внутрішніх локальних нормативно-правових актів відповідно до Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), в тому числі щодо вдосконалення методології оцінки кандидатів на посади суддів.
  • Посилення спроможності та ефективності Громадської ради доброчесності, зокрема через удосконалення доступу до суддівських досьє, організаційне вдосконалення аналітичної спроможності Громадської ради доброчесності та утворення секретаріату.

У ІІ кварталі 2025 року за цією картою мали б розробити та прийняти закон щодо уточнення змісту декларацій доброчесності суддів та підстав для початку перевірки, розширення часового періоду, на який поширюється перевірка тощо. Наразі Верховна Рада проголосувала відповідний законопроект 13165-2 у першому читанні. Як писала «Судово-юридична газета», він передбачає після, що набрання ним чинності проведення перевірки декларації родинних зв’язків і доброчесності судді здійснюється ВККС за новим порядком.

«Базовий» законопроект уряду передбачав перевірку суддів Верховного Суду та ВАКС, що викликало зауваження у судової влади – зокрема свою досить категоричну позицію висловив Пленум Верховного Суду, а Вища рада правосуддя направила пакет законопроектів на розгляд Венеційської комісії.

КСУ – закон про удосконалення конституційної процедури

Також значний масив заходів до виконання у Дорожній карті на 2025 рік стосується Конституційного Суду України.

На ІІ квартал 2025 року були заплановані розробка та затвердження Кодексу етики судді КСУ (і КСУ 22 липня затвердив Правила професійної етики судді КСУ), а також визначення процедури перевірки майнових декларацій та моніторингу способу життя суддів КСУ.

На ІV квартал 2025 року у карті прописане прийняття закону, спрямованого на удосконалення конституційної процедури відповідно до рекомендацій Венеційської комісії 2021 р., включаючи:

  • вдосконалення порядку притягнення суддів КСУ до дисциплінарної відповідальності та процедури відводу та самовідводу суддів КСУ;
  • удосконалення процесу розподілу справ та процесу їх обговорення, обґрунтованості рішень, а також прозорості провадження
  • закріплення положення про те, що строк конституційного провадження не повинен перевищувати 6 місяців, однак Велика Палата КСУ може продовжити цей строк у виняткових випадках, але не більше ніж до 12 місяців з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження;
  • запровадження Автоматизованої системи документообігу тощо.

Також на 2025 рік передбачене «постійне забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя належними фінансовими та людськими ресурсами; забезпечення конкурентного рівня суддівської винагороди для суддів та заробітної плати для працівників апарату судів, інших органів та установ системи правосуддя».

Водночас, наразі у парламенті обговорюється заміна прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів на орудну величину, яку визначатиме Кабмін щорічно у бюджеті.

Що стосується закону про оптимізацію мережі місцевих загальних судів на території України, то Дорожня карта відкладає йому на час після завершення воєнного стану.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталя Кузьменко
    Наталя Кузьменко
    суддя Херсонського окружного адміністративного суду
  • Світлана Яковлєва
    Світлана Яковлєва
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Тетяна Ковальчук
    Тетяна Ковальчук
    суддя Господарського суду Чернівецької області