Із проєкту Цивільного кодексу вилучили норму про «небажання мати дітей» як підставу для розлучення
На сайті парламенту 9 квітня оприлюднили оновлену редакцію проєкту Цивільного кодексу України №15150, з якої вилучено норму, що визначала як підставу для розлучення небажання мати дітей.
Йдеться про статтю 1514 попередньої реєстрації проєкту ЦК № 14394, яка визначала можливість розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя у разі: небажання чоловіка мати дитину або його нездатність до зачаття, а також відмови дружини від народження дитини або її нездатність до народження дитини.
Обговорення проєкту №14394 Цивільного кодексу України триває з моменту його реєстрації у січні і фактично супроводжується постійним переглядом і уточненням окремих його положень.
Проєкт подається як частина масштабної рекодифікації приватного права, однак саме деталізація норм на рівні сімейних правовідносин стала одним із найбільш дискусійних блоків ще на етапі реєстрації проєкту у парламенті. Окрему увагу привернули положення, що стосувалися підстав для розірвання шлюбу у контексті репродуктивних питань.
Увагу до проблемних положень проєкту — №14394 звернула «Судово-юридична газета». У матеріалі зазначалося, що проєкт нового Цивільного кодексу України містив статтю 1514, яка визначала підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, зокрема у контексті репродуктивних питань. У матеріалі йшлося про, те що у проєкті простежувався різний підхід до формулювання репродуктивних питань у контексті розірвання шлюбу. Для чоловіків йшлося про «небажання мати дітей», тоді як щодо жінок використовується формулювання про «відмову від народження» або нездатність до народження дитини. Така різниця в термінах викликала питання щодо однакового підходу до прав обох сторін подружжя. Подібні формулювання створювали враження нерівності та можуть закріплювати стереотипне уявлення про репродуктивну роль жінки. Водночас рішення про народження дитини належить до особистих немайнових прав і є частиною репродуктивної автономії людини, яка гарантує свободу самостійно визначати питання материнства і батьківства.
Крім того проєктом ЦК України передбачалося право на репродуктивний вибір, зокрема можливість вільно вирішувати питання планування сім’ї, кількості дітей та інтервалів між їх народженням, а також відмови від батьківства чи материнства.
Дискусійним залишався і сам підхід до нездатності до зачаття чи народження дитини як можливої підстави для розірвання шлюбу. Оскільки це медичний стан, а не вибір людини, виникають застереження щодо ризику сприйняття таких обставин як «вини» одного з подружжя.
Відповідні норми потребували узгодженості цих норм і однакового підходу до прав чоловіка і жінки, щоб уникнути різночитань і забезпечити принцип рівності у сімейних правовідносинах.
Згодом після публікації матеріалу відповідні положення були переглянуті в оновленому тексті проєкту.
Що змінилося в оновленій редакції
В оновленій редакції проєкту №15150 ЦК України, відповідні положення відсутні. Натомість збережено загальний підхід до регулювання підстав для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, який передбачає оцінку судом фактичних взаємин, причин звернення та обставин сімейного життя.
Стаття 1514 передбачає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, зокрема:
- Під час розгляду справи про розірвання шлюбу суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
- Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проєкт Цивільного кодексу є частиною рекодифікації цивільного (приватного) права. Йдеться про те, що проєкт об’єднає в собі і Сімейний кодекс, який наразі діє як окремий правовий акт. Сімейним відносинам присвячена книга шоста, яка формує сучасну модель регулювання сімейних відносин, що поєднує конституційний стандарт охорони сім’ї з інструментами юридичної визначеності та договірної автономії учасників правовідносин.
Ключовою новелою проєкту є повернення регулювання сімейних відносин до структури Цивільного кодексу України, оскільки сімейні відносини (як майнові, так і особисті) належать до сфери приватного права і мають узгоджуватися із загальними цивільно-правовими інститутами — правочинами, представництвом, строками та захистом прав.
Такий підхід є поширеною міжнародною практикою, адже в багатьох країнах сімейне право є частиною цивільних кодексів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
