Чоловіка судили за викрадення Porsche у дружини, але Верховний Суд визнав: це спільна власність подружжя

Заволодіння транспортним засобом особою, яка є співвласником цього транспортного засобу на праві спільної сумісної власності подружжя, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України. Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 759/23571/19.

У цьому кримінальному провадженні особа обвинувачувалась у тому, що, перебуваючи в шлюбі з потерпілою, з якою мала неприязні стосунки та розуміючи, що шлюб найближчим часом буде розірвано, незаконно заволоділа автомобілем марки «Porsche Cayenne», вартістю 1 500 100 грн, який належав на праві особистої приватної власності потерпілій, був зареєстрований на її ім'я та використовувався нею.

Місцевий суд визнав обвинуваченого невинуватим та виправдав за ч. 3 ст. 289 КК України. Апеляційний суд цей вирок скасував і ухвалив новий, яким визнав обвинуваченого винуватим та засудив за ч. 3 ст. 289 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року). У касаційній скарзі захисниця стверджує про незаконність і безпідставність таких висновків суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд скасував вирок апеляційного суду, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Як зазначив ККС ВС, суб’єктом незаконного заволодіння транспортним засобом є особа, яка не має права власності чи користування конкретним транспортним засобом, яким вона заволодіває. Як встановлено судами попередніх інстанцій, автомобіль марки «Porsсhe Cayenne» був придбаний під час шлюбу між обвинуваченим і потерпілою за спільні кошти та згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований на потерпілу.

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому транспортний засіб, яким заволодів обвинувачений, належав йому та потерпілій на праві спільної сумісної власності.

Факт реєстрації автомобіля на ім’я потерпілої, отримання приналежних автомобілю комплекту ключів і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не підтверджують факту набуття цього автомобіля в особисту приватну власність потерпілою. Тому обвинувачений не є суб’єктом кримінального правопорушення, оскільки був співвласником автомобіля на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, і в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.