Заброньований працівник оборонного підприємства виграв суд проти ТЦК через незаконну мобілізацію — відстрочку просто проігнорували
Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував наказ ТЦК у частині мобілізації працівника підприємства оборонно-промислового комплексу, який на момент призову мав чинне бронювання та відстрочку від мобілізації.
Суд дійшов висновку, що працівник критично важливого підприємства не підлягав призову, оскільки був належним чином заброньований до 27 вересня 2025 року. Інформація про відстрочку містилася як у військово-обліковому документі, так і в застосунку «Резерв+». Попри це ТЦК видав наказ про його призов на військову службу під час мобілізації.
Водночас суд не погодився з доводами ТЦК про неможливість скасування вже виконаного наказу про мобілізацію. У рішенні зазначено, що практика Верховного Суду щодо подібних спорів не підлягає автоматичному застосуванню у випадках, коли особа була належним чином заброньована ще до призову, а орган комплектування проігнорував чинну відстрочку.
Обставини справи
Позивач працював монтажником систем вентиляції на одному із товариств. Підприємство наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості було визнане критично важливим для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
У зв’язку з цим працівникові було оформлено бронювання відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відстрочка діяла до 27 вересня 2025 року. Її наявність підтверджувалася військово-обліковим документом та відображалася в застосунку «Резерв+».
За словами позивача, після появи в «Резерв+» відмітки про порушення правил військового обліку він самостійно прибув до ТЦК для з’ясування обставин та надав документи щодо бронювання. Проте 9 серпня 2025 року начальник ТЦК видав наказ про його призов на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини. Після цього чоловік звернувся до суду.
Позиція ТЦК
ТЦК заперечував проти позову та зазначав, що наказ про мобілізацію є актом індивідуальної дії одноразового застосування, який уже виконано. На думку відповідача, після призову виникли нові правовідносини проходження військової служби, тому скасування такого наказу не є належним способом захисту права.
Разом із тим суд не прийняв відзив ТЦК до розгляду, оскільки його подали після спливу встановленого строку без клопотання про поновлення такого строку.
Що встановив суд
Суд проаналізував норми законодавства про мобілізацію та бронювання військовозобов’язаних і наголосив, що заброньовані працівники критично важливих підприємств не підлягають призову під час мобілізації протягом усього строку дії відстрочки.
Під час розгляду справи суд встановив, що товариство мало статус критично важливого підприємства, позивач був його працівником, а бронювання було оформлене належним чином. Відстрочка діяла до 27 вересня 2025 року, при цьому жодних доказів її скасування або анулювання відповідач не надав.
Окремо суд звернув увагу на механізм електронного бронювання. У рішенні зазначено, що у разі бронювання через портал «Дія» переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік відбувається автоматично, а інформація про надану відстрочку відображається у військово-обліковому документі та в застосунку «Резерв+». Такі відомості є належним підтвердженням чинного бронювання.
На думку суду, ТЦК мав перевірити інформацію про наявність відстрочки перед прийняттям рішення про призов. Невиконання цього обов’язку призвело до порушення гарантованого законом права позивача на відстрочку від мобілізації.
Чому суд дозволив скасувати наказ після мобілізації
Суд зазначив, що правові висновки Верховного Суду щодо наслідків виконання наказу про мобілізацію не можуть автоматично застосовуватися до всіх категорій справ.
У цьому випадку, як встановив суд, позивач був належним чином заброньований ще до призову, а тому не підлягав мобілізації відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Саме ігнорування ТЦК чинної відстрочки стало причиною виникнення спору.
Крім того, суд наголосив, що бронювання має не лише індивідуальне значення для працівника, а й виконує суспільно важливу функцію — забезпечує безперервну роботу підприємств, необхідних для оборонно-промислового комплексу та економіки держави під час воєнного стану. Тому призов заброньованого працівника суперечить самій меті інституту бронювання.
Рішення суду
Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю.
Суд визнав протиправним та скасував наказ ТЦК від 9 серпня 2025 року в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації. Також із відповідача на користь позивача стягнуто 1331,20 грн судового збору.
Таким чином, у справі №160/2020/26 суд дійшов висновку, що особа, яка на момент призову мала чинну відстрочку від мобілізації у зв’язку з бронюванням, не підлягала призову на військову службу, а наказ ТЦК у відповідній частині є незаконним.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
