Верховний Суд: без відновлення втраченого провадження апеляційний суд не може вирішувати процесуальні питання
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду переглянув справу про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.
Суд дійшов висновку, що за відсутності матеріалів судового провадження апеляційний суд не мав правових підстав вирішувати питання про відкриття апеляційного провадження без попереднього відновлення втраченого судового провадження.
Обставини справи
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання відповідача батьком її малолітньої дитини, внесення відповідних змін до актового запису про народження, виключення відомостей про іншу особу як батька дитини та стягнення аліментів у розмірі однієї четвертої частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Після ухвалення рішення судом першої інстанції представник відповідача у жовтні 2024 року подав апеляційну скаргу та просив поновити строк на її подання. У касаційній скарзі зазначалося, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи, не підписував заяву про визнання позову, на яку послався апеляційний суд, а в період з листопада 2019 року до червня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Під час апеляційного розгляду було встановлено, що паперові матеріали цивільної справи до суду, якому після початку воєнного стану було передано територіальну підсудність справ Новопсковського районного суду Луганської області, не надходили. Апеляційний суд отримав лише електронні матеріали справи.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Новопсковський районний суд Луганської області рішенням від 12 листопада 2021 року позов задовольнив. Суд визнав відповідача батьком дитини, зобов'язав орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження, а також стягнув з відповідача аліменти у розмірі однієї четвертої частини його доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня ухвалення рішення і до досягнення дитиною повноліття.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 25 листопада 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження. Суд виходив із того, що відповідач був повідомлений про розгляд справи та подавав нотаріально посвідчену заяву про визнання позову. Оскільки доказів того, що цю заяву підписала інша особа, не було надано, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та застосував положення частини другої статті 358 ЦПК України.
Правові висновки Верховного Суду
Верховний Суд у справі № 942/924/21 зазначив, що право на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства, гарантованою пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, а також складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд звернув увагу, що статті 488–489 ЦПК України передбачають спеціальний процесуальний механізм відновлення повністю або частково втраченого судового провадження. Таке провадження може бути відновлене як за заявою учасника справи, так і з ініціативи суду, а його відновлення є процесуальною гарантією реалізації права особи на судовий захист, включаючи право на перегляд судового рішення в апеляційному та касаційному порядку.
Колегія суддів наголосила, що відновлення втраченого судового провадження є обов'язковою передумовою вирішення будь-яких процесуальних питань у справі. Без відновлення матеріалів провадження вирішення питання про відкриття апеляційного провадження є неможливим.
Верховний Суд встановив, що на момент розгляду питання про відкриття апеляційного провадження матеріали цивільної справи були відсутні, оскільки паперове провадження до суду, якому було передано територіальну підсудність, не надходило. За таких обставин апеляційний суд передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не порушивши питання про відновлення втраченого судового провадження.
Суд також послався на роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2, а також на власний правовий висновок, сформульований у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 2-1597/2003, відповідно до яких у разі втрати матеріалів справи суд повинен насамперед забезпечити їх відновлення, а вже після цього вирішувати питання щодо подальшого процесуального руху справи.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, частково задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу Дніпровського апеляційного суду та направив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Під час нового розгляду апеляційний суд має вирішити питання про відновлення втраченого судового провадження, після чого вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
