Чи враховується стаж роботи в Росії при призначенні пенсії: суд скасував відмову ПФУ
Запорізький окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом до Головних управлінь Пенсійного фонду України в місті Києві та Запорізькій області щодо правомірності відмови у перерахунку пенсії. Предметом спору стало питання зарахування до страхового стажу періоду роботи на території РФ та врахування заробітної плати, отриманої за цей період, під час обчислення пенсії.
Обставини справи
Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з поданням додаткових документів. Для підтвердження права на перерахунок він надав трудову книжку, видану у 2004 році, та довідку про заробітну плату, видану ВАТ «Липецька кондитерська фабрика «Ликонф», яка містила відомості про заробіток за період роботи з 16 червня 2004 року по 31 травня 2007 року на території РФ. Позивач просив зарахувати зазначений період до страхового стажу, врахувати отриману заробітну плату при визначенні розміру пенсії та здійснити її перерахунок з 2 квітня 2026 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило у перерахунку пенсії, мотивуючи рішення тим, що з 1 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. На думку пенсійного органу, після припинення участі РФ в зазначеній Угоді відсутні правові підстави для зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу та врахування заробітної плати при перерахунку пенсії.
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду. Він зазначив, що трудова діяльність здійснювалася у період, коли міжнародні договори між Україною та державами СНД, а також двостороння Угода між урядами України і Росії про трудову діяльність і соціальний захист громадян були чинними. Саме тому, на його думку, відмова Пенсійного фонду суперечить законодавству та порушує право на належне пенсійне забезпечення.
У відзивах на позов обидва територіальні органи Пенсійного фонду просили відмовити у його задоволенні, наполягаючи, що після припинення участі РФ в Угоді 1992 року відсутні правові механізми для врахування спірного періоду роботи та поданих документів при визначенні страхового стажу і розміру пенсії.
Позиція та висновки суду
Суд виходив із того, що відповідно до статей 8, 19, 22 та 46 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти виключно на підставі закону, а право громадян на соціальний захист і пенсійне забезпечення є конституційною гарантією, зміст і обсяг якої не можуть бути звужені.
Суд зазначив, що питання призначення та перерахунку пенсій регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає врахування міжнародних договорів України у сфері пенсійного забезпечення. На момент здійснення позивачем трудової діяльності діяла Угода про гарантії прав громадян держав — учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а також Угода між урядами України та РФ від 14 січня 1993 року про трудову діяльність і соціальний захист громадян, які працюють за межами своїх держав, і Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15 квітня 1994 року. Ці міжнародні договори передбачали взаємне визнання трудового стажу та врахування заробітку, отриманого на території держав-учасниць, під час визначення права на пенсію та її обчислення.
Суд підкреслив, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про вихід з Угоди 1992 року лише наприкінці 2022 року, а відповідно до правової позиції Конституційного Суду України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Отже, до правовідносин, які виникли під час чинності міжнародної Угоди, повинні застосовуватися саме ті норми, що діяли у відповідний період. З цієї причини припинення участі України або російської федерації в Угоді не впливає на оцінку трудового стажу, набутого у 2004–2007 роках.
Оцінюючи докази, суд встановив, що трудова книжка містить належним чином оформлені записи про трудову діяльність, засвідчені печатками підприємства, не має виправлень чи інших ознак недостовірності, а Пенсійний фонд не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів достовірність внесених до неї відомостей. Тому відсутні підстави не враховувати її як належний доказ трудового стажу.
Аналогічного висновку суд дійшов щодо довідки про заробітну плату. Суд зазначив, що вона містить інформацію про конкретні суми заробітної плати за відповідний період, видана на підставі платіжних документів, містить усі необхідні реквізити та належним чином посвідчена. Водночас відповідачі не здійснили перевірки цієї довідки та не довели її недостовірність або невідповідність вимогам законодавства. За таких обставин відсутні підстави відмовляти у врахуванні зазначених відомостей при обчисленні пенсії.
Суд також звернув увагу, що після запровадження принципу екстериторіальності заяви про призначення та перерахунок пенсій розглядаються тим територіальним органом Пенсійного фонду, який визначений автоматизованою системою. Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглядало заяву позивача та прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії, а тому саме цей орган є належним суб'єктом владних повноважень, уповноваженим вирішити питання про зарахування спірного періоду до страхового стажу та проведення перерахунку пенсії. З огляду на це суд не знайшов підстав для задоволення вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зобов'язав цей орган зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 16 червня 2004 року по 31 травня 2007 року, врахувати заробітну плату за цей період відповідно до наданої довідки та провести перерахунок пенсії з 2 квітня 2026 року. У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві суд відмовив. Також суд стягнув на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
