Керування велосипедом у стані сп’яніння може коштувати частини компенсації — ВС у справі про ДТП
Перебування потерпілого у стані середнього ступеня алкогольного сп'яніння та керування в темну пору доби велосипедом без світлоповертачів – груба необережність, що відповідно до частини другої статті 1193 ЦК України є підставою для зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, однак не звільняє володільця джерела підвищеної небезпеки повністю від відповідальності. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
6 травня КЦС ВС розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи_1 та особи_2 у справі за позовом Особи_1, Особи_2, яка діяла в інтересах малолітніх дітей: Особи_3 та Особи_4, до ФОП Особи_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що смерть потерпілого Особа_7 настала внаслідок наїзду вантажного автомобіля «MAN TGM 12.250». Кримінальне провадження за фактом ДТП було закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Позивачі вказували, що водій перебував у трудових відносинах із відповідачем, а тому саме ФОП Особа_5 як володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за завдану шкоду.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, стягнув із відповідача на користь позивачів моральну шкоду у розмірі по 500 000,00 грн кожному.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково, зменшивши розмір відшкодування до 30 000,00 грн кожному, зокрема з урахуванням грубої необережності потерпілого.
ВС погодився з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, не відшкодовується, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Під непереборною силою слід розуміти надзвичайні та невідворотні за даних умов обставини (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України), які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти таку його протиправну поведінку, за якої він передбачає та бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, розмір відшкодування може бути зменшено залежно від ступеня його вини (ст. 1193 ЦК України). При цьому повне звільнення особи, яка завдала шкоди, від відповідальності з цієї підстави не допускається, якщо інше прямо не встановлено законом.
Питання наявності у діях потерпілого грубої необережності вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх фактичних обставин справи, зокрема поведінки потерпілого, його стану та дотримання правил безпеки.
У цій справі встановлено, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп’яніння (2,02 проміле) та рухався велосипедом у темну пору доби без світлоповертачів, що обґрунтовано визначено судами як груба необережність. Така поведінка перебуває у причинному зв’язку з настанням
ДТП та є підставою для зменшення розміру відшкодування відповідно до ст. 1193 ЦК України. Водночас у діях водія транспортного засобу не встановлено складу кримінального правопорушення, а причиною ДТП визнано порушення ПДР з боку велосипедиста Особи_7.
Апеляційний суд правильно виснував, що відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від вини, однак поведінка потерпілого має істотне значення для визначення розміру відшкодування, тому зменшення розміру моральної шкоди є обґрунтованим і відповідає нормам ст. 1193 ЦК України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
