Верховний Суд пояснив, як встановити, чи особу зняли чи виключили з військового обліку
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду переглянув справу щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно статусу особи.
Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно відмовили у задоволенні позову, оскільки не з'ясували, яка саме облікова дія фактично була вчинена щодо позивача — зняття з військового обліку чи виключення з нього, а також не дослідили правову і фактичну підставу внесення відповідного запису до військово-облікового документа.
Обставини справи
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невнесення до електронного реєстру відомостей про його виключення з військового обліку та зобов'язати внести відповідні зміни.
На обґрунтування позову він зазначав, що був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». На підтвердження цього він посилався на запис у тимчасовому посвідченні, виданому замість військового квитка.
Водночас, відповідно до відомостей, що відображалися у застосунку «Резерв+» та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач продовжував перебувати на військовому обліку як військовозобов'язаний.
З метою усунення цієї невідповідності представник позивача неодноразово звертався до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки із адвокатськими запитами щодо внесення до електронного реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку. Після того як відповідні зміни внесені не були, а відповіді на звернення фактично не надійшло, позивач звернувся до суду.
Під час розгляду справи встановлено, що у тимчасовому посвідченні міститься запис про те, що особу «знято з військового обліку», однак одночасно зроблено посилання на статтю 37 Закону із зазначенням пункту, який, на думку позивача, відповідає саме підставам для виключення з військового обліку.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовив у задоволенні позову.
Суди виходили з того, що Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» чітко розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», які мають різні підстави та різні правові наслідки.
Суди зазначили, що виключення з військового обліку означає втрату особою статусу військовозобов'язаного, тоді як після зняття з військового обліку особа такого статусу не втрачає.
Дослідивши тимчасове посвідчення, суди дійшли висновку, що в ньому міститься саме запис про зняття з військового обліку. На їхню думку, саме лише посилання у документі на відповідну норму статті 37 Закону не змінює змісту внесеного запису. Відтак суди визнали правомірним відображення у реєстрі інформації про перебування позивача на військовому обліку.
Правова позиція Верховного Суду
Переглядаючи справу, Верховний Суд насамперед звернув увагу на свою правову позицію, викладену у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець чітко розмежував поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», передбачивши для них різні підстави та різні правові наслідки.
Суд наголосив, що особи, виключені з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаних, тоді як громадяни, зняті з військового обліку, продовжують перебувати у цьому статусі.
Разом із тим Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі суди попередніх інстанцій передчасно зробили висновок про те, що позивач був саме знятий з військового обліку.
Колегія суддів зазначила, що хоча буквальне формулювання запису у тимчасовому посвідченні дійсно містить слова «знятий з військового обліку», суди не надали належної оцінки тому, що цей самий запис одночасно містить посилання на правову підставу, яка сформульована нечітко і не дозволяє беззаперечно встановити, на яку саме частину та пункт статті 37 Закону посилався суб'єкт владних повноважень.
Верховний Суд підкреслив, що стаття 37 Закону має складну структуру і містить різні підстави як для зняття, так і для виключення з військового обліку. При цьому конкретна фактична обставина повинна відповідати конкретній правовій підставі, передбаченій законом.
Суд звернув увагу, що якщо особу було визнано непридатною до військової служби, така обставина відповідно до закону є підставою саме для виключення з військового обліку, а не для зняття з нього. Тому формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі внесення відповідного запису, а суб'єкт владних повноважень не наділений дискреційними повноваженнями самостійно визначати, чи застосовувати за однакових встановлених законом підстав процедуру зняття або виключення з військового обліку.
Колегія суддів констатувала, що у спірному військово-обліковому документі поєднано взаємовиключні відомості: з одного боку зазначено про зняття з військового обліку, а з іншого — наведено правову підставу, яка за своїм змістом може свідчити про виключення з військового обліку. Така внутрішня невідповідність потребує встановлення дійсного змісту запису та правової підстави його внесення.
На думку Верховного Суду, після встановлення такої суперечності суди не могли обмежитися лише буквальним тлумаченням формулювання «знятий з військового обліку». Вони були зобов'язані з'ясувати, яка саме облікова дія фактично була здійснена щодо позивача, які обставини стали підставою для її вчинення, чи відповідали ці обставини вимогам закону щодо зняття або виключення з військового обліку, а також дослідити матеріали військового обліку, документи, на підставі яких було внесено спірний запис, та інші докази, що підтверджують його правову і фактичну підставу.
Верховний Суд наголосив, що саме встановлення того, чи була особа знята з військового обліку чи виключена з нього, має вирішальне значення для визначення наявності або відсутності статусу військовозобов'язаного та, відповідно, для оцінки правомірності відображення інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки суди попередніх інстанцій не забезпечили повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, не дослідили всі необхідні докази та не встановили фактичну і правову підставу внесення спірного запису, Верховний Суд дійшов висновку про порушення норм процесуального права.
За результатами касаційного перегляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, а справу №320/29761/25 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суд має встановити, яка саме облікова дія фактично була вчинена щодо позивача, з'ясувати правову та фактичну підставу внесення запису до тимчасового посвідчення і надати оцінку всім доказам з урахуванням правових висновків Верховного Суду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
