За продаж полуниці у дворі біля багатоповерхівок можна отримати штраф
З настанням літа в Україні традиційно зростає кількість випадків стихійної торгівлі овочами, фруктами, ягодами та баштанними культурами. Таку продукцію нерідко продають біля автомобільних доріг, станцій метро, ринків та в інших місцях, не призначених для здійснення торгівлі. Водночас за продаж товарів у невстановлених місцях законодавство передбачає адміністративну відповідальність, а судова практика свідчить про регулярне застосування статті 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У сезон полуниці та черешні стихійна торгівля нерідко ведеться просто біля багатоповерхівок — поруч із під'їздами, на тротуарах та прибудинкових територіях. Водночас такі місця зазвичай не належать до офіційно визначених місць для торгівлі, що може стати підставою для складання адміністративного протоколу, накладення штрафу, а в окремих випадках — і конфіскації товару.
Де найчастіше фіксують стихійну торгівлю
Стихійна торгівля найчастіше здійснюється біля автомобільних доріг, ринків, станцій метро, зупинок громадського транспорту, на тротуарах, площах та в інших місцях із великим потоком людей.
Водночас такі місця здебільшого не належать до офіційно визначених місць для торгівлі, а тому продаж товарів там може вважатися порушенням вимог законодавства.
Який штраф загрожує за торгівлю у невстановленому місці
Відповідальність за торгівлю у невстановлених місцях передбачена статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, частина перша статті 160 КУпАП встановлює відповідальність за торгівлю з рук у містах на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та інших невстановлених місцях. Санкція статті передбачає штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 119 гривень, з можливою конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Якщо ж йдеться про продаж промислових товарів у невстановлених місцях, частина друга статті 160 КУпАП передбачає штраф від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 102 до 255 гривень — з конфіскацією предметів торгівлі.
Чому до такої торгівлі виникають претензії
Торгівля продуктами харчування у невстановлених місцях привертає увагу контролюючих органів не лише через порушення правил благоустрою чи торгівлі.
Під час реалізації харчових продуктів важливе значення мають умови зберігання, дотримання санітарних норм та вимог безпечності харчових продуктів. Особливо актуальним це питання стає у літній період, коли через високі температури продукція може швидше псуватися.
Саме тому органи місцевого самоврядування та правоохоронці регулярно проводять заходи з виявлення фактів стихійної торгівлі.
Судова практика щодо торгівлі у невстановлених місцях
Суди регулярно розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з торгівлею у невстановлених місцях. Водночас наслідки для порушників можуть відрізнятися залежно від обставин конкретної справи.
Так, 3 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у справі №761/17419/26 визнав громадянина винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 160 КУпАП.
Суд встановив, що чоловік здійснював продаж м'ясної продукції на вулиці Загорівській у Києві у місці, не визначеному для здійснення торгівлі. Факт правопорушення підтверджувався протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, протоколом виявлення, огляду та вилучення, фотоматеріалами та іншими доказами.
За результатами розгляду справи суд наклав на порушника штраф у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — 17 гривень. Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із нього було стягнуто судовий збір у сумі 665,60 гривні.
Водночас у іншій справі Деснянський районний суд міста Києва 5 червня 2026 року розглянув матеріали щодо особи, яка здійснювала торгівлю овочами з рук на проспекті Червоної Калини у Києві. Суд визнав наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 160 КУпАП.
Разом із тим, врахувавши характер правопорушення, ступінь вини, особу порушника, його вік та матеріальне становище, суд застосував положення статті 22 КУпАП про малозначність правопорушення. Особу було звільнено від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрито з оголошенням усного зауваження.
Таким чином, практика свідчить, що за торгівлю у невстановлених місцях особу можуть як оштрафувати, так і звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю. Водночас сам факт продажу товарів у місцях, не визначених для торгівлі, може стати підставою для складання адміністративного протоколу та розгляду справи судом.
Чи можна встановлювати торговельні точки без дозволу
Законодавство також не дозволяє самовільно організовувати місця для торгівлі з використанням автомобілів, причепів, візків, лотків, столів та інших тимчасових конструкцій у місцях, не визначених для цього.
Такі вимоги поширюються як на громадян, так і на суб'єктів господарювання. Для здійснення торгівлі необхідно використовувати місця, визначені органами місцевого самоврядування або адміністрацією ринку.
Де можна законно продавати продукцію
Реалізовувати овочі, фрукти, ягоди, баштанні культури та іншу продукцію законно можна на ринках, ярмарках та в інших спеціально відведених для цього місцях.
Такі майданчики створюються з урахуванням вимог законодавства щодо організації торгівлі, а також забезпечують належні умови для зберігання та реалізації товарів.
Отже, продаж кавунів, кукурудзи, ягід, фруктів чи іншої продукції біля дороги, станції метро або в інших невстановлених місцях може стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 160 КУпАП. Практика судів свідчить, що такі справи регулярно розглядаються судами, а до порушників застосовуються передбачені законом заходи адміністративного впливу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
