Чи можна втратити куплену земельну ділянку без компенсації: рішення ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у власність держави переслідувало легітимну мету забезпечення дотримання принципу верховенства права і відповідало суспільним інтересам, а заявниця, придбаваючи таку ділянку, не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з її придбанням.
Саме такого висновку Суд дійшов у справі Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine.
За обставинами справи у 2008 році заявниця придбала земельну ділянку в компанії «N» на підставі договору купівлі-продажу. У травні 2011 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про витребування цієї земельної ділянки від компанії «N» та заявниці з мотивів того, що відповідні землі були землями лісового фонду та перебували в державній власності.
Остаточне рішення у справі було ухвалено 22 червня 2016 року: суди трьох інстанцій задовольнили позов, встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, розпоряджатися якими уповноважений виключно Кабінет Міністрів України, а не селищна рада, яка вилучила цю земельну ділянку з державного лісового фонду та віднесла їх до земель рекреаційного призначення.
Пізніше, в червні 2017 року, заявниця звернулася до суду з позовом до сільської ради та КМУ про відшкодування вартості майна. Суди відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що вимоги про компенсацію мали бути пред’явлені до її контрагента за договором купівлі-продажу – компанії «N».
Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, ЄСПЛ не встановив порушення справедливого балансу між суспільними та приватними інтересами.
Суд наголосив, що заявниця мала проявити особливу обачність перед укладенням договору купівлі-продажу, оскільки могла знати про належність ділянки до особливої категорії земель і ризик припинення права власності на неї, зважаючи на судові провадження про право розпорядження цією землею, які тривали у 2004–2010 роках.
ЄСПЛ також звернув увагу на істотну різницю між ціною, сплаченою заявницею за земельну ділянку (75 055 грн, приблизно 6 800 євро), та її оціночною вартістю (528 366 грн, приблизно 48 500 євро), що викликало сумніви в законності укладеного договору купівлі-продажу.
З огляду на ці обставини ЄСПЛ дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність перспективи отримання компенсації за вилучене майно, заявниця не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з придбанням спірної земельної ділянки, а тому підстав для висновку про порушення справедливого балансу інтересів у цій справі немає.
Текст рішення 45763/20 Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
