Віра Михайленко розповіла про перешкоди, які довелося долати на початку роботи ВАКС

У столиці пройшла VI Конференція з кримінального права та процесу (раніше ми публікували фоторепортаж з цього заходу).

«Судово-юридична газета» поговорила з учасницею конференції, суддею-спікером Вищого Антикорупційного Суду Вірою Михайленко про виклики, які стоять перед ВАКС.

Як повідомила представниця ВАКС, сьогодні на розгляд слідчих суддів Вищого Антикорупційного Суду надійшло біля 2100 документів. Велика кількість справ слухається по суті.

Також Віра Михайленко уточнила, що в законодавчому плані були опрацьовані дві ключові теми: конкретизація підсудності та вирішення питань про обшуки.

Проблеми у роботі ВАКС, які вдало вирішуються

1. На першому етапі роботи суду первісно визначена кількість слідчих суддів (6 суддів) була неспроможна впоратися з тією кількістю документів, що надходили на розгляд. Тому довелося додатково сформувати ще одну колегію. Сьогодні у ВАКС 9 слідчих суддів.

2. У пригоді суддям стало вирішення питання з підсудністю. На початку роботи ВАКС колізії в законодавстві створювали ситуацію правової невизначеності з цим питанням; перелік справ, що у компетенції ВАКС, був предметом суперечок; спірні питання виникали також з переліком клопотань, які він повинен розглядати.

3. Проблемним питанням був розгляд клопотань про обшуки. До внесення змін у законодавство існувала прогалина, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК, обшуки проводилися на підставі рішень суддів місцевих судів. Тому ВАКС не надавав дозволів на обшуки, з чим не погоджувалася Апеляційна Палата ВАКС, яка мала протилежну думку. Сьогодні ця прогалина вже усунена.

4. Досі не вирішено питання з оголошенням підозрюваних в міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс не містить поняття «міжнародний розшук» та не розкриває змісту зазначеного терміна.

При цьому поняття «міжнародний розшук» використовується в КПК не тільки як умова для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, а і як обов’язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia).

Крім КПК це питання регулюється лише листом Вищого спеціалізованого суду від 04.04.2013 №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» та Інструкцією «Про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні  злочинів» N 3/1/2/5/2/2 від 09.01.97 (тобто затверджена ще за часів дії КПК 1960 року).

З огляду на зміст зазначеної інструкції, оскільки не передбачено іншого, міжнародний розшук можна здійснювати тільки каналами Інтерполу. Одночасно сам по собі факт винесення слідчим чи прокурором постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук без звернення до НЦБ Інтерполу в Україні та оголошення в розшук каналами цієї організації жодним чином не може свідчити про перебування особи в міжнародному розшуку.

Ненадання стороною обвинувачення слідчому судді, який розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, документів про звернення до НЦБ Інтерполу в Україні та щодо оголошення особи в міжнародний розшук каналами цієї організації свідчить про недоведення слідчим, прокурором факту перебування особи в міжнародному розшуку. Це є підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи застарілість регулювання цього питання, практика судів різниться. Тому ВАКС довелося звертатися до законодавця для врегулювання цього питання й отримання однозначної відповіді, що є оголошенням в міжнародний розшук особи, яка, на думку досудового розслідування, переховується від слідства та суду.

Раніше пройшли парламентські слухання щодо безпеки діяльності журналістів.