Верховна Рада схвалила зміни до Закону про державну службу: що тепер

6 грудня Верховна Рада України 255 голосами за ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України» №2260, авторами якого виступила група народних депутатів у складі Альони Шкрум («Батьківщина»), Віталія Безгіна, Мар’яни Безуглої та Олександра Корнієнка (усі — «Слуга народу). Даний закон вносить зміни у діяльність багатьох державних органів.

У пояснювальній записці автори зазначили, що закон розроблено у зв’язку з необхідністю приведення положень деяких законодавчих актів до Закону України «Про державну службу», удосконалення електронної форми комунікації між громадянами, інститутами громадянського суспільства та державними органами, а також уточнення окремих понять.

Закон вніс зміни до деяких законодавчих актів України, які регулюють діяльність окремих державних органів, зокрема в частині проходження та особливостей державної служби, правового статусу державних службовців, повноважень керівників державної служби, виключив інститут погодження призначення керівників структурних підрозділів третіми особами, що у відповідності із нормами Закону України «Про державну службу» вилучено як суб`єктивний чинник та інструмент впливу.

Окрім того, внесено зміни до Кодексу Законів про працю України, Закони України «Про статус народного депутата України», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» згідно з якими письмовою формою документа є документ створений у паперовій або електронній формі (у тому числі в автоматичному режимі) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». При цьому пропонується визначити, що паперовий та електронний документ мають однакову юридичну силу.

Для чого ці зміни

У кінці осені президент України Володимир Зеленський зазначив, що важливою складовою частиною економії коштів стане скорочення кількості чиновників. Перед Кабінетом міністрів президент поставив задачу скоротити число державних службовців на 20 тисяч осіб.

Пізніше Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет на своїй сторінці у Facebook повідомив, що уряд схвалив рішення скоротити 1770 посад у Державній службі статистики. Також буде звільнено і передано в оренду або на приватизацію 281 об'єкт нерухомості.

«Ми проводимо цю оптимізацію за рахунок скорочення підрозділів районного рівня. З урахуванням того, що більшість звітів, які компанії подають у Держстат, подаються в електронному вигляді, підтримка цих підрозділів стала недоцільною. Частина функцій, які виконували районні підрозділи, будуть передані на обласний рівень,» — написав чиновник і додав, що сподівається на те, що звільнені громадяни зможуть знайти себе в новій економіці.

Однак прем’єр-мінстр України Олексій Гончарук, презентуючи проект бюджету на 2020 рік перед Верховною Радою України, зізнався, що скорочення серед чиновників будуть набагато масштабнішими.

Першими під скорочення мають потрапити чиновники районних державних адміністрацій (РДА). Це пов’язано із процесом децентралізації. На зміну РДА в окремих регіонах створені об’єднані територіальні громади, яким для виконавчих функцій потрібне менше число чиновників. Важливою також є проблема діджиталізації, адже уряд намагається виконати програму зі спрощення доступу громадян до послуг, а таким чином обмежити число чиновників.

Проблеми

Попри процес децентралізації, реформа в Україні не є всеохоплюючою. Зокрема, дуже мало громад створено на Закарпатті та Київщині, а тому процес розформування РДА тут повільніший.

Також величезною проблемою є доступ до швидкісного Інтернету та поганий зв’язок, перебої з яким часто спостерігаються навіть у великих містах, ще важчою ситуація є у віддалених селах, особливо гірських.

Не зрозумілою залишається доля чиновників, яких планують скоротити. Чимало з них, особливо ті, які працюють у РДА, — передпенсійного віку, а тому навряд чи матимуть можливість знайти роботу після скорочення. Дмитро Дубілет пообіцяв їм допомогу в реалізації, яку мають розробити спільно із центрами зайнятості.

Суть змін

Цікавими у змінах до законодавства є положення про те, що державного службовця, який перебуває на випробувальному терміні, можуть звільнити, попередивши не за сім днів, як тепер, а за п’ять. Окрім того, державний службовець може бути звільнений з посади суб’єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки. Датою звільнення є дата видання наказу (розпорядження) про звільнення у період тимчасової непрацездатності або відпустки. У такому випадку розрахунок при звільненні проводяться протягом десяти календарних днів з моменту звільнення.

Держслужбовці зможуть підписувати контракт на строк не більше трьох років, але кількість контрактників не повинна перевищувати 7% штатної чисельності посад державної служби в державному органі. Кожен черговий ранг чиновнику буде присвоюватися незалежно від оцінювання результатів його роботи, проте ранг не буде підвищуватися протягом строку дисциплінарного стягнення.

Не менш цікаво, хто визначає розмір заробітньої плати. У розділі II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», зокрема, зазначено, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів (крім Апарату Верховної Ради України, Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати та членів Центральної виборчої комісії), встановлює Кабінет міністрів України.

Інші нововведення

Окрім того, у Закон України «Про Службу Безпеки України» внесено правки, згідно з якими голова СБУ призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням України, а не особисто президентом, як раніше.

У Закон України «Про Антимонопольний комітет України» внесено зміни, згідно з якими відтепер перший заступник і заступник голови Антимонопольного комітету України з числа державних уповноважених призначаються та звільняються Кабінетом міністрів України за поданням голови Антимонопольного комітету України, а не президентом, як було у старій редакції.

У Законі України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» передбачено скасування пільг та рівня зарплат, як у державних службовців, для журналістів державних та комунальних засобів масової інформації.

У Законі України «Про Кабінет міністрів України» відтепер сказано, що припинення повноважень Кабінету міністрів України не є підставою для звільнення з посад державних службовців та інших працівників державного органу, що забезпечує діяльність уряду, крім працівників апарату прем’єр-міністра України, патронатних служб першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів, які не очолюють міністерство.

У Законі України «Про доступ до публічної інформації» відтепер сказано, що електронна форма документа прирівнюється до письмової. Громадяни зможуть звертатися до органів влади в електронній формі.

Також депутати внесли зміни в Закон України «Про запобігання корупції». Відтепер посадові особи не зобов’язані повідомляти одразу про збільшення рівня зарплати.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що наприкінці листопада поточного року група народних депутатів зареєструвала законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» (№2480). Зокрема, народні обранці пропонують дозволити державним органам відмовлятися розглядати запити громадян, якщо заявник помилився з компетенцією органу. Це викликало неоднозначну реакцію в суспільстві.