ВР готується вже сьогодні ухвалити зміни до процесуальних кодексів, які критикує ГНЕУ

Верховна Рада на позачерговому засіданні розгляне законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (реєстр № 3275 від 29.03.2020).

Документ опрацьовувався Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Законопроектом вносяться зміни до всіх процесуальних кодексів, які діють в України.

В Кодексі адміністративного судочинства України відбудуться наступні зміни.

Статтю 195 КАСУ доповнять частиною 3-1 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19 )учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.

Всі процесуальні строки продовжаться на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Господарський процесуальний кодекс України зміниться наступним чином.

Суду дозволять приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитеме загрозу життю чи здоров’ю особи.

Під дії час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи зможуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або Державною судовою адміністрацією України.

Процесуальні строки будуть продовжені на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). 

Ідентичні зміни будуть внесені Цивільний процесуальний кодекс України.

Законопроектом пропонується ухвалити зміни до КПК, а саме до статті 27, згідно з якою кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Депутати пропонують доповнити частину другу вищезазначеної норми наступною фразою:

«Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи».

Сумніви щодо запропонованих норм висловило ГНЕУ. На думку Управління не можна зобов’язувати суд встановлювати у своєму рішенні строк, тривалість якого має дорівнювати або бути більшою, ніж строк карантину, оскільки суд не може завчасно знати, коли закінчиться карантин. 

Щодо обмеження доступу до суду, то Управління вважає, що запропонована проектом редакція не дозволяє встановити підстави, на яких суддя може прийти до висновку про наявність загрози життю і здоров’ю конкретної особи. Тому вказана норма може бути використана задля штучного створення перепон для участі конкретних осіб в судовому засіданні.

ГНЕУ також розкритикувала зміни до ЦПК у частині зупинення процесуальних строків

Експерти зазначають, що розділ ХІІ «Прикінцеві положення» цього кодексу пропонується доповнити новим п. 3, згідно з яким відповідні процесуальні строки продовжуються на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Проте слід звернути увагу, що тут скоріше йдеться про зупинення перебігу процесуальних строків, які настають у зв'язку із зупиненням провадження у справі (ст. 125 ЦПК). Слід також врахувати, що підстави зупинення провадження у справі, визначені у ст. ст. 251, 252 ЦПК, не передбачають право суду зупинити провадження у разі встановлення карантину або інших надзвичайних подій. На думку ГНЕУ у проекті доцільніше не продовжувати процесуальні строки на період карантину, а зупинити вчинення відповідних процесуальних дій під час судового розгляду у зв’язку з певними обставинами, які перешкоджають подальшому розгляду справи, визнавши вказаний карантин такою обставиною.

Між тим вже сьогодні поліція перешкоджає роботі ЗМІ в умовах карантину

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що суди масово відмовляють у притягненні порушників карантину до відповідальності. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій та цікавих новин.