Сплата фермерським господарством орендної плати за землю: позиція КАС ВС

18 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу фізичної особи на постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 400/1730/19 (провадження № К/9901/12158/20) за позовом фізичної особи до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції встановив, що податковий обов'язок щодо сплати орендної плати лежить на орендареві земельної ділянки, який визначений у договорі оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою якого зареєстроване в державному реєстрі речових прав. Податковий обов'язок зі сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі було надано земельну ділянку, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

Обставини справи

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач створив фермерське господарство та став його головою, а також згідно з актом прийому-передачі передав до складу майна фермерського господарства право на користування земельною ділянкою, без зміни орендаря в договорі оренди. З 1 січня 2018 року оренду плату за земельну ділянку стало сплачувати фермерське господарство, але на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно орендарем земельної ділянки був позивач. Контролюючий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що саме орендар має податковий обов’язок зі сплати орендної плати за користування у 2018 році земельною ділянкою комунальної власності, наданою для ведення фермерського господарства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, орендар посилався на помилковість висновку контролюючого органу, оскільки з моменту створення ним фермерського господарства такий обов’язок перейшов на вказану юридичну особу.

Суть спору полягала в тому, кому належить обов’язок сплати орендної плати за земельну ділянку державної та/або комунальної власності, надану фізичній особі для ведення фермерського господарства, коли ця ділянка фактично використовується без зміни орендаря в договорі оренди.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 18 вересня 2019 року задовольнив адміністративний позов. Суд першої інстанції зробив висновок, що набуття права на землю засновником фермерського господарства є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства, а після державної реєстрації (набуття правового статусу) фермерського господарства права й обов’язки землекористувача, зокрема щодо сплати орендної плати за землю, переходять до фермерського господарства.

П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про відмову в задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції вважав, що право на користування земельною ділянкою, як і суміжні права та обов’язки землекористувача, виникає  з моменту державної реєстрації права оренди або права власності на земельну ділянку. Позивач належним чином не оформив передачу земельної ділянки фермерському господарству як землекористувачу.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Висновок Верховного Суду

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору згідно з договором оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов’язком орендаря, який кореспондується з його правом користування земельною ділянкою. Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати лежить на орендареві земельної ділянки, який визначений у договорі оренди земельної ділянки, а його право користування земельною ділянкою зареєстроване в державному реєстрі речових прав.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов’язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Податковий обов'язок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надано земельну ділянку, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.