Зміна предмета і підстав позову: Верховний Суд вказав на важливий аспект

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 910/18389/20: заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що акціонерне товариство «О» звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «О» про:

- визнання приєднання публічного акціонерного товариства «Д» до газотранспортної системи таким, що не відбулось;

- заборону товариству з обмеженою відповідальністю «О» здійснювати транспортування природного газу по прямій трубі з ГРС-1 газопроводом Ду 800.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю правових підстав та технічних можливостей для переходу на постачання природного газу по «прямій трубі» з ГРС-1. За твердженням позивача, визначені пунктом 3 глави 1 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕП № 2493 від 30 вересня 2015 року, передумови для приєднання публічного акціонерного товариства «Д» як замовника до газотранспортної системи відсутні. Також позивач зазнав про порушення відповідачем встановленої чинним законодавством процедури приєднання до газотранспортної системи та відсутність підстав надання відповідачем публічному акціонерному товариству «Д» послуг з транспортування природного газу та пуску природного газу по газопроводу Ду 800, оскільки цей газопровід не введений в експлуатацію та не приєднаний до газотранспортної системи, договір на користування газовими мережами відповідач як оператор ГТС із замовником не уклав.

Пізніше до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Суд першої інстанції повернув заяву про заміну предмета позову. Місцевий господарський суд виходив з того, що заява позивача про зміну предмета позову містить у собі прохання про розгляд судом нових позовних вимог та фактично є іншим позовом.

Апеляційний суд  скасував ухвалу суду першої інстанції та повернув матеріали справи до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач у заяві про зміну предмета позову змінив лише позовні вимоги, доповнив позов новими обставинами при збереження первинних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

ВС підкреслив, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред’явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.    

Верховний Суд зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначив, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Як вбачається предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви були позовні вимоги про:

- визнання приєднання ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до газотранспортної системи таким, що не відбулось;

- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «О» здійснювати транспортування природного газу по прямій трубі з ГРС-1 газопроводом Ду 800.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій зазначені позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

У подальшому до закінчення місцевим господарським судом підготовчого провадження у справі позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про зміну предмета позову, в якій просив:

- визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «О» щодо приєднання ПАТ «Д» до газотранспортної системи на ділянці (Ду 800) нитки «ККЦ» ГРС-1 м. Кам`янське протиправними, а приєднання ПАТ «Д» до магістрального трубопроводу таким, що не відбулося;

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «О» надавати замовникам послуг транспортування розподіл потужності, доступ до потужності у точці виходу до нитки ККЦ (ГРС-1 м. Кам`янське);

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «О» підтверджувати замовникам послуг транспортування номінації у точці виходу ККЦ (ГРС-1 м. Кам`янське) для потреб публічного акціонерного товариства «Д» в природному газі;

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «О» здійснювати алокацію подач природного газу замовникам послуг транспортування природного газу у точці виходу ККЦ (ГРС-1 м. Кам`янське для потреб публічного акціонерного товариства «Д» в природному газі.

Отже, як вбачається, позивач здійснив заміну одних позовних вимог іншими та доповнив позов новими вимогами, тобто змінив предмет позову, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

ВС підкреслив, що при цьому висновок місцевого господарського суду про те, що заява позивача не є заявою про зміну предмету позову, а є фактично іншим позовом, є помилковим, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки місцевий господарський суд не врахував те, що заміна позовних вимог іншими вимогами та / або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Позивач, подавши до суду заяву про зміну предмету позову, визначив такі свої процесуальні дії саме як зміну предмету позову, а не збільшення позовних вимог, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Проте місцевий господарський суд фактично ототожнив заяву позивача про зміну предмету позову із заявою про збільшення позовних вимог, не дослідив належним чином цю заяву саме як заяву про зміну предмету позову та не встановив з достовірністю, чи були зміненні позивачем предмет позову, а також чи відбулася при цьому зміна підстав позову.

Натомість суд апеляційної інстанції правильно визнав зазначені висновки місцевого господарського суду помилковими, дослідив зазначену заяву позивача про зміну предмету позову та дійшов правильного висновку про те, що позивач здійснив саме зміну предмету позову.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає невиконання судового акта.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.