Роботодавців зможуть штрафувати, якщо вони не вивільнятимуть від роботи кандидатів у присяжні

Вже не перший рік в Україні обговорюється питання впровадження повноцінного суду присяжних за аналогом з практикою США.

Останні роки робота у цьому напрямі активізувалася. Зокрема, свої законопроекти на розгляд Верховної Ради раніше вносив Кабмін. Втім, депутати так і не дійшли до їх розгляду.

Одна із принципових проблем – як стимулювати українців брати участь у судовому розгляді в якості присяжних? Адже це вимагає наявності вільного часу та компенсування можливих збитків, якщо роботодавець не погодиться відпустити свого співробітника.

Раніше Мінюст пропонував залучати українців до судового розгляду без їх згоди.

Втім, наразі в урядових законопроектах ця норма не змінилася. Без змін залишився і строк на відмову – 30 днів. Щоправда, тепер  нічого не сказано за санкції у вигляді штрафу за неявку присяжного на суд.

3 листопада Комітет з питань правової політики розглянув декілька законопроектів, які передбачають впровадження суду присяжних:

• проект Закону про суд присяжних, реєстр. № 3843. У пояснювальній записці йдеться, що проектом передбачено дати визначення, юрисдикцію, склад суду присяжних, унормувати порядок формування Лави, прав та матеріально-фінансового забезпечення присяжних тощо;
• проект Закону про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку із прийняттям Закону України «Про суд присяжних», реєстр. № 3844. Тут передбачається для Державної судової адміністрації встановлення додаткових повноважень. Наприклад, ведення Реєстру кандидатів у присяжні тощо;
• проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо законодавчого врегулювання трудових відносин присяжних суду, реєстр. № 3924. Передбачається зміни, що час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу;
• проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя та формування списку присяжних, реєстр. № 4191. Цим законопроектом передбачається виключити необхідність надання попередньої згоди особи на включення її до списку присяжних;
• Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення участі громадян України у здійсненні правосуддя, реєстр. № 4192. Пропонується виключити присяжних із переліку осіб, які зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки участь присяжного у розгляді кримінальної справи у суді не знаходиться в зоні корупціогенного ризику. А також передбачається, Державна судова адміністрація України матиме право отримувати з Державного реєстру виборців інформацію про виборців.

Врешті, Комітет рекомендував парламенту включити до порядку денного усі ці 5 законопроектів.

Водночас у рамках реалізації законопроекту № 3843 «Про суд присяжних» потрібно внести зміни також до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Тому на розгляд Верховної Ради одночасно із законопроектом «Про суд присяжних» було внесено запропонований проект № 3845 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про суд присяжних». Його має розглянути інший профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Отже, яка структура суду присяжних пропонується законопроектом № 3843, який рекомендовано розглянути ВР? Та як будуть стимулювати громадян України до участі у суді присяжних. Розбиралася «Судово-юридична газета».

Хто і як відбиратиме присяжних

Відповідно до статті 11 законопроекту «Про суд присяжних»  № 3843, Державна судова адміністрація є відповідальною за формування та ведення Реєстру кандидатів у присяжні  на підставі даних Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів.

Порядок надання для ДСА даних із реєстру виборців та інших державних реєстрів встановлюється Кабміном.

«Порядок функціонування системи випадкового/сліпого автоматизованого відбору кандидатів у присяжні для їх виклику в судове засідання встановлюється Державною судовою адміністрацією», - йдеться у частині першій статті 11 проекту Закону «Про суд присяжних».

Згідно зі статтею 12 цього ж законопроекту, відбір присяжних у суді буде здійснюватися таким чином.

1. Відбір у присяжні здійснюється після відкриття судового засідання у справі.
2. Головуючий суддя повідомляє кандидатам у присяжні, яка справа підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із кандидатів у присяжні має право заявити про неможливість його участі, зазначивши причину, та заявити самовідвід.
3. Головуючий суддя з’ясовує наявність передбачених цим законом підстав, що перешкоджають залученню громадянина як присяжного до участі в розгляді судової справи, або підстав для увільнення окремих кандидатів у присяжні від виконання обов’язків присяжних.
4. Усі питання, які пов’язані з увільненням кандидатів у присяжні від участі в доборі до складу Лави присяжних або із самовідводом, вирішує суддя, який головує в судовому засіданні.
5. Кожному з кандидатів у присяжні, який бере участь у відборі до Лави присяжних, сторона обвинувачення і сторона захисту може заявити відвід з підстав, передбачених цим законом.
6. Сторона обвинувачення і сторона захисту, з метою з’ясування обставин, які можуть перешкоджати кандидату в присяжні в його доборі до складу Лави присяжних, можуть ставити кандидату відповідні запитання.
7. Рішення сторони захисту і сторони обвинувачення щодо відводу або залучення кандидата в присяжні до Лави присяжних, яке прийняте одностайно, є для головуючого судді обов’язковим.
8. Якщо сторону обвинувачення або сторону захисту представлено кількома представниками, то вони зобов’язані між собою узгодити єдину позицію. У разі відсутності в них єдиної позиції, підстави відводу кандидата в присяжні повинні бути вмотивованими. Остаточне рішення приймає головуючий суддя.
9. Незалежно від кількості представників, сторона обвинувачення або сторона захисту має право заявити відвід без наведення мотивів щодо двох кандидатів у присяжні.
10. Якщо сторона обвинувачення і сторона захисту мають різні позиції щодо відводу кандидата в присяжні, то сторона, яка заявляє відвід, зобов’язана навести мотиви відводу, за винятком приписів частини 9 цієї статті. Рішення щодо обґрунтованості відводу, його задоволення чи відхилення приймає головуючий суддя.
11. Формування Лави присяжних є завершеним після відбору присяжних у кількості, установленій цим Законом.
12. Після відбору до Лави присяжних основних присяжних здійснюється відбір двох запасних присяжних у порядку, визначеному для добору основних присяжних.
13. Прізвища й імена відібраних основних і запасних присяжних заносяться до протоколу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
14. Якщо за результатами добору не було сформовано Лаву присяжних чи не було обрано запасних присяжних, Територіальне управління Державної судової адміністрації за вказівкою головуючого судді, додатково надає суду для виклику кандидатів у присяжні в кількості, яка має бути кратною трьом вакансіям, і процедура добору продовжується.

Згідно з ч. 1 статті 7 проекту Закону, «присяжним може бути громадянин України, який досяг двадцяти одного року, постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, якщо інше не визначено законом».

Частина друга статті 7 цього ж законопроекту зазначає, хто не може бути  присяжним. Це, наприклад (список не повний):

• особа, яка перебуває на обліку в наркологічному, психоневрологічному закладах у зв’язку з лікуванням від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії та/або має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають реалізації прав та обов’язків присяжного;
• особа, яка має незняту чи непогашену судимість, та/або яка є учасником кримінального провадження як підозрюваний чи обвинувачений;
• Президент України, священник, адвокат тощо (весь список посад та професій читайте за посиланням);
• особа, яка не володіє державною мовою тощо.

Згідно з частиною другою статті 8 проекту закону, суддя може не залучати до виконання обов’язків присяжного:

• особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, особу, яка має двох і більше дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів чи членів сім’ї похилого віку чи інвалідів;
• іншу особу, якщо суддя визнає поважними причини, на які вона посилається.

Щодо матеріальної винагороди, то 30 стаття цього законопроекту передбачає, що присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується грошова винагорода. Вона буде розраховуватись з посадового окладу судді місцевого суду та з урахуванням подобового фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Присяжним планують відшкодовувати витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачувати добові. Зазначені виплати будуть здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України територіальними управліннями Державної судової адміністрації України.

А якщо роботодавець не пускатиме на суд

Згідно з законопроектом № 3845, стаття 185-3 Кодексу України про адміністративні порушення передбачатиме санкцію роботодавцю через відмову у вивільненні кандидата в присяжні або присяжного від роботи на час виконання обов’язків присяжного та участь у судовому засіданні у якості кандидата у присяжні -  це тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2550 грн до 5100 грн).

Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4250 грн до 8500 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк  два місяці з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.