Как суды будут стимулировать должников выполнять судебные решения по гражданским делам: Рада готовится принять закон

Комитет по вопросам правовой политики рекомендует Верховной Раде принять в первом чтении законопроект 9462 по усовершенствованию положений о судебном контроле. Он дает возможность суду изменить способ и порядок исполнения судебного решения по заявлению взыскателя или исполнителя; совершенствуется институт судебного контроля за исполнением судебных решений по административным делам; в гражданском и хозяйственном судопроизводстве вводится институт судебного контроля за исполнением судебных решений аналогичный тому, что действует в рамках административного судопроизводства.

Законопроектом предлагается ограниченный круг дел, в рамках которых суд будет применять такую меру как отчет об исполнении судебного решения: по делам, возникающим из трудовых, семейных правоотношений; о возмещении вреда, причиненного увечьем, другим повреждением здоровья или смертью физического лица, или вреда, причиненного в результате совершения уголовного правонарушения; о возмещении вреда, причиненного лицу незаконными решениями, действиями или бездействием органа, осуществляющего оперативно-розыскную деятельность, досудебное расследование, прокуратуры или суда; о возмещении морального вреда; по защите прав потребителей; по защите чести, достоинства и деловой репутации; по другим делам неимущественного характера.

Напомним, ранее мы описывали предлагаемые изменения в Хозяйственный процессуальный кодекс. Далее приводим основные изменения в ГПК.

Зміни до ЦПК

Отже, до Цивільного процесуального кодексу (статті 148, яка регулює штрафи) додається норма про те, що під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи керівника боржника (якщо боржник є юридичною особою) штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, штраф від 53 680 грн до 107 360 грн.

У ЦПК фактично в новій редакції викладається розділ стосовно судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень в цивільних справах здійснює суд, який ухвалив судове рішення.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення у справі, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про прийняття скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її прийняття до розгляду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає розгляду відповідної скарги, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Скарга розглядається у 20-денний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на 20 днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення

До ЦПК вводиться нова стаття 453-1 (Заява про зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення).

Так, суд, який ухвалив судове рішення, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в наступних категоріях цивільних справ:

1) що виникають із трудових правовідносин;

2) що виникають із сімейних правовідносин;

3) щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

4) щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду;

5) щодо відшкодування моральної шкоди;

6) щодо захисту прав споживачів;

7) щодо захисту честі, гідності та ділової репутації;

8) в інших справах немайнового характеру.

Стягувач може звернутися до суду з заявою в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. Якщо судове рішення набрало законної сили відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

У заяві обов’язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

За заявою стягувача суд зобов’язує боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду незалежно від категорії справи, якщо боржник є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, суб’єктом господарювання державного або комунального секторів економіки

За письмовою заявою позивача, суд може вирішити питання про зобов’язання відповідача (боржника), подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду під час його ухвалення, незалежно від того чи набрало рішення законної сили. Така заява може бути подана позивачем не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження по справі.

Суд розглядає заяву про зобов’язання боржника подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника – з проведенням судового засідання.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суд має право відмовити в задоволенні заяви або задовольнити її, зобов’язавши боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Такий строк не може бути меншим 10 календарних днів з дня отримання боржником ухвали, але не більше трьох місяців

Суд може зобов’язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.

Розгляд звіту про виконання судового рішення

Суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін – з проведенням судового засідання.

Звіт боржника про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості чи виконано боржником судове рішення, протягом якого строку, у якому порядку та у який спосіб; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

За наслідками розгляду звіту боржника суд своєю ухвалою приймає або відмовляє у прийнятті звіту. Ухвала суду за наслідками розгляду звіту боржника є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суд відмовляє у прийнятті звіту якщо боржником не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи які вживаються боржником для виконання судового рішення на переконання суду є недостатніми для його своєчасного та повного виконання. Суд також відмовляє у прийнятті звіту якщо звіт подано без додержання вимог.

У разі відмови у прийнятті звіту, суд одночасно може:

1) встановити новий строк для подання звіту;

2) застосувати до боржника захід процесуального примусу – штраф;

3) розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо боржник є юридичною особою та суд зобов’язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, заходи процесуального примусу застосовуються до такого керівника.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу – штраф.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але боржником судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту.

Також автори законопроекту до питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду (ст. 264) відносять питання чи є підстави для здійснення судового контролю.

Відповідні зміни також вносяться до ст. 265: у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частиною п’ятою статті 453-1 ЦПК.

Крім того, у статтю 432, яка регулює порядок виправлення помилки у виконавчому документі, додається норма про те, що якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає розгляду відповідної заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Аналогічну норму додають до статті 435 ГПК (Відстрочення або розстрочення виконання, зміна способу та порядку виконання).

Збільшується до 20 днів строк розгляду судом заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Також у статті 435 передбачається, що невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися).

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.