Налоговый залог распространяется исключительно на имущество налогоплательщика, имеющего налоговый долг – Верховный Суд

Налоговый залог распространяется исключительно на имущество налогоплательщика, имеющего налоговый долг.

Новый собственник имущества (банк), купивший спорное имущество в результате обращения взыскания на предмет ипотеки, не заменяет должника (бывшего владельца имущества) в правоотношении по погашению задолженности по уплате налогов, поэтому процедура обращения взыскания на имущество банка в порядке, определенном Налоговым кодексом Украины, не может быть реализована, что является самостоятельным основанием для отмены (прекращения) налогового залога. Об этом указал Верховный Суд в постановлении от 3 июля 2024 года по делу 344/3333/23.

Обставини справи

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» про скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави.

Суди встановили, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником майнових прав та обов’язків якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк», та особою було укладено кредитний договір. На забезпечення належного виконання основного зобов’язання між сторонами укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме квартиру.

У зв’язку з неналежним виконанням боржником умов кредитного договору та значною заборгованістю АТ «Альфа-Банк» (правонаступник – АТ «Сенс Банк») розпочато процедуру стягнення на іпотечне майно, в результаті якої право власності на майно було зареєстроване за АТ «Альфа-Банк».

Посилаючись на те, що внаслідок наявності обтяження у вигляді податкової застави щодо іпотечного майна порушуються права банку, як власника майна, АТ «Сенс Банк» просило скасувати (припинити) накладене ДПІ у м. Івано-Франківську обтяження у вигляді податкової застави на квартиру, яка належить банку.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольнив позов до ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Судові рішення мотивовані тим, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, у якого виник та наявний податковий борг, новий власник майна не відповідає за сплату податків боржника, тому процедура звернення стягнення на майно банку в порядку, визначеному Податковим кодексом, не може бути реалізована. Інші особи в даному випадку не мають відношення до вчинення реєстраційних дій, пов’язаних з наявністю обтяження у вигляді податкової застави, тому вони не порушують права, свободи чи законні інтереси банку.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та звернув увагу на таке.

Положеннями статей 319, 321 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

АТ «Сенс Банк» набуло право власності на спірне майно в результаті процедури звернення стягнення на іпотечне майно. Процедура набуття банком права власності на спірну квартиру, як предмет іпотеки, не оспорена, а отже, є дійсною.

У статті 93 ПК України визначено підстави звільнення майна з податкової застави та, зокрема у пункті 93.4 зазначено, що у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Положення цієї статті ПК встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна саме боржника Податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, новий власник майна не замінює боржника у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків.

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що банк є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі через наявність податкового боргу у колишнього власника, та не є боржником, існуюча податкова застава має триваючий характер та перешкоджає банку розпоряджатися власним майном, тобто порушує його право власності.

Спірне майно було передано в іпотеку у 2007 році, тобто задовго до обтяження у вигляді податкової застави. Водночас податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час як позивач, власник майна, не замінює екс-власника у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків та придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки. Ураховуючи викладене, Верховний Суд судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.

Автор: Наталья Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.