Процедура врегулювання спорів за участю судді як альтернативний спосіб вирішення спорів

У середу, 5 грудня, в рамках спецкурсу «Новації в цивільному процесі» навчального модуля «Альтернативне врегулювання спорів» Лариса Швецова розповіла слухачам Lеgal High School про роль судді у врегулюванні спорів за участю судді, а також про підстави, основні принципи, строки проведення такої процедури, її перебіг та припинення, передає прес-служба ВРП.

Лектор зазначила, що процедура врегулювання спорів за участю судді є одним з альтернативних способів вирішення спорів. Під час внесення змін до українських процесуальних кодексів було взято за основу досвід Канади. Навіщо її запроваджено? І які питання з її допомогою намагаються вирішити? У першу чергу — скоротити час розгляду справи.

«Принципи застосування цієї процедури тепер закріплені у Цивільному процесуальному кодексі України. Вона ґрунтується на добровільності, рівності сторін, неформальному ставленні, конфіденційності та відсутності будь-якої фіксації»,  — зазначила член ВРП.

На думку Л.Швецової, щоб переконати сторони спору у доцільності застосування процедури досудового врегулювання, їх має бути поінформовано про неї, для чого на сайті суду та інформаційних стендах у приміщенні суду розміщується інформація про переваги  врегулювання спору за участю судді. Також і суддя має поінформувати сторони про такі переваги та запропонувати проведення цієї процедури під час підготовчого засідання. Проте у випадку залучення до справи третьої сторони така процедура не може бути застосована, наголосила Лариса Швецова.

Лектор повідомила слухачів про підстави проведення врегулювання спору за участю судді, котрими є згода сторін та їхня спільна письмова заява. Процедура призначається до початку розгляду справи по суті, про її призначення суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі.

Під час підготовки до проведення врегулювання спору за участю судді йому необхідно детально вивчити надані сторонами матеріали справи, встановити фактичні правовідносини, визначити законодавство, яке підлягає застосуванню, та проаналізувати судову практику.

Врегулювання спору за участю судді відбувається у формі спільних та закритих нарад. Спільні наради відбуваються за участю всіх сторін, їхніх представників та судді, а закриті — за участю судді з кожною зі сторін окремо.

Закриті наради проводяться у випадку, коли сторони зайшли у глухий кут, є підозра у приховуванні інформації, необхідно врегулювати розбіжності чи під час процедури виникла надмірна емоційність.

Врегулювання спору за участю судді відбувається у розумні строки, але не більш ніж 30 днів з дня постановлення ухвали про його проведення, причому строк проведення врегулювання спору продовженню не підлягає.

Припинення врегулювання спору за участю судді відбувається у випадку подання стороною відповідної заяви, у разі закінчення строку врегулювання, за ініціативи судді у випадку затягування врегулювання однією зі сторін та у разі укладення сторонами мирової угоди чи відмови позивача від позову (визнання позову відповідачем).

Про припинення врегулювання спору за участю судді приймається ухвала, яка не підлягає оскарженню, одночасно суддя постановляє ухвалу про поновлення провадження у справі.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, кандидат до складу Вищої ради правосуддя Світлана Шелест розповіла про виклики сьогодення, які стоять перед ВРП.