Пункти кредитного договору щодо нарахування та сплати винагороди за послуги, які супроводжують кредит, є нікчемними

Пункти кредитного договору, що передбачають нарахування та сплату винагороди за послуги, які супроводжують кредит, є нікчемними. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 641/11984/15-ц.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг.

У постанові Верховного Суду в складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц міститься висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором є обов’язком банку, виконання такого обов’язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту – це обов’язок банку за кредитним договором, то така дія, як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов’язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об’єктивно надаються клієнту-позичальнику. Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено».

У справі № 641/11984/15-ц умовами кредитного договору передбачено, що при невиконанні позичальником умов, передбачених пунктом 2.2.11 договору, банк зобов’язаний здійснити додатковий моніторинг погашення кредиту по рахунку. При цьому позичальник сплачує банку винагороду, що дорівнює сумі залишку коштів між сплаченими позичальником на день здійснення моніторингу коштами і нарахованими банком на останній термін сплати. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено сплату винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.

Таким чином, зазначена винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, тому пункти договору, які передбачають її сплату, є нікчемними.

Раніше ВС роз’яснив, що повинен визначити банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника.

Також «Судово-юридична газета» повідомляла про арешт коштів на рахунках платника податку: постанова ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.