В яких випадках експертиза у кримінальному провадженні не призначається

Випадки обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК, є імперативними та не підлягають розширеному тлумаченню. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 750/4082/16-к.

З урахуванням формулювання п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК експертиза не повинна призначатися у тому разі, коли предметом кримінального правопорушення є гроші або цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можна достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших джерел доказування, крім експертиз.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25  листопада 2019 року (справа № 420/1667/18), обов'язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об'єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_2 на підтвердження розміру матеріальної шкоди і вартості товарів, надав товарні чеки, за якими не надійшла оплата по касі, що відповідає роздрібним цінам на товари такої ж категорії та якості. Оскільки був відпущений новий товар за відомою роздрібною ціною торгівельної мережі, то на момент розслідування кримінального правопорушення була відсутня загальна підстава для проведення експертизи, передбачена ч. 1 ст. 242 КПК, та відповідно, не було необхідності в обов’язковому залученні експерта для проведення товарознавчого експертного дослідження. А тому розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, правильно визначений судом за роздрібними цінами товарів згідно з наданими товарними чеками, які і вказують на розмір неотриманої оплати за ці товари.

Раніше ми розповідали, коли участь захисника у кримінальному провадженні є обов’язковою.

Також Об’єднана палата ККС ВС роз’яснила можливість інкримінування особі ознаки «повторність».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.