До вас не зможуть підійти з камерою на вулиці, якщо ви проти: пранки, стріми і відео для TikTok візьмуть під контроль

Фотографія з приватного свята несподівано опинилася в інтернеті, мобільний оператор зберігає інформацію про дзвінки, а онлайн-сервіси накопичують дані про місцезнаходження, покупки та вподобання користувачів. Більшість українців щодня залишають цифровий слід, однак далеко не завжди знають, хто отримує доступ до цієї інформації та як вона використовується.

На цьому тлі в Україні готують масштабне оновлення законодавства про захист персональних даних, яке має наблизити національні правила до європейських стандартів та надати громадянам більше можливостей контролювати власну інформацію.

Йдеться про законопроєкт №8153 «Про захист персональних даних», який був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2022 році. Документ уже пройшов перше читання в парламенті та наразі готується до розгляду у другому читанні. Законопроєкт покликаний комплексно оновити правила обробки персональних даних в Україні та гармонізувати їх із вимогами ЄС. Він пропонує нові підходи до захисту приватності в інтернеті, використання біометричних даних, відеоспостереження, електронних комунікацій та роботи з персональною інформацією громадян.

Чинне законодавство у цій сфері вже не відповідає сучасним викликам цифрової епохи. Від часу останнього оновлення закону суттєво змінилися підходи до обробки даних, зросла роль соціальних мереж, онлайн-сервісів, електронної комерції та технологій великих даних.

Особливо це стосується платформ на кшталт TikTok, де набули популярності вуличні опитування, пранки, прямі ефіри та інший контент із випадковими перехожими. Саме такі формати дедалі частіше порушують питання щодо згоди людини на зйомку та подальше поширення її зображення в інтернеті.

Які правила щодо фото та відеозйомки діють сьогодні

Попри обговорення нового законопроєкту, питання фото- та відеозйомки вже зараз регулюються українським законодавством.

Стаття 307 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

Закон не встановлює спеціальної форми такої згоди. Вона може бути письмовою або усною. Крім того, допускається так звана мовчазна згода — коли людина бачить, що її фотографують або знімають на відео, усвідомлює це і не висловлює заперечень.

Водночас згода на саму зйомку не завжди означає згоду на подальше поширення фотографій чи відеозаписів.

Фотографії та інші твори, на яких зображена людина, можуть бути публічно показані, відтворені або поширені лише за її згодою. Якщо особа вважає, що фото чи відео були оприлюднені без дозволу та порушують її права, вона може вимагати видалення таких матеріалів, а також звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди.

Що потрібно знати батькам щодо фото дітей

Спеціальних норм, які б окремо регулювали використання фотографій дітей, українське законодавство наразі не містить.

Однак діє загальний принцип захисту приватного життя. Якщо зйомка проводиться не в публічному місці, згоду за малолітню або неповнолітню дитину надають її батьки чи законні представники.

Якщо батьки заперечують проти зйомки дитини, її необхідно припинити.

Крім того, навіть після надання згоди батьки можуть вимагати припинення публічного показу фото чи відеоматеріалів, які стосуються особистого життя дитини.

Винятком залишаються випадки зйомки у публічних місцях — на вулицях, під час зборів, конференцій, мітингів та інших заходів публічного характеру.

Чому виникла потреба у новому законі

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що чинний Закон «Про захист персональних даних» базується на європейській директиві 1995 року, яка вже втратила чинність і була замінена Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR).

Автори документа наголошують, що українське законодавство не охоплює цілу низку сучасних питань, які виникають на практиці. Зокрема, йдеться про обробку персональних даних у мережі Інтернет, спільну обробку даних кількома компаніями, передачу даних підрядникам, використання даних у цифрових сервісах та соціальних мережах.

Крім того, Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо гармонізації законодавства із правом Європейського Союзу та стандартами Ради Європи у сфері захисту приватності.

У пояснювальній записці також звертається увага, що відсутність сучасних правил може ускладнювати міжнародний обмін інформацією, співпрацю з європейськими партнерами та розвиток цифрової економіки.

Які нові права отримають українці

Однією з головних цілей законопроєкту є розширення можливостей людини контролювати власні персональні дані.

Документ передбачає право на доступ до своїх даних, право вимагати виправлення неточної інформації, право заперечувати проти обробки даних, право обмежувати їх використання та право на відшкодування шкоди у разі порушення прав людини.

Серед нових інструментів захисту окремо передбачене право на забуття, яке вже давно діє в країнах Європейського Союзу. Воно дозволяє вимагати видалення персональних даних у випадках, визначених законом.

Також законопроєкт вводить право на мобільність даних, що дає можливість переносити інформацію між різними сервісами, а також право на захист від автоматизованого ухвалення рішень.

Що зміниться із наданням згоди на обробку даних

Автори документа пропонують значно деталізувати вимоги до згоди на обробку персональних даних.

У пояснювальній записці зазначається, що нові правила повинні зробити процедуру більш прозорою та унеможливити ситуації, коли людина фактично не розуміє, на що саме погоджується.

Передбачається, що особа повинна бути належним чином поінформована про те, які саме дані збираються, з якою метою вони використовуються, кому можуть передаватися та протягом якого часу зберігатимуться.

Як відомо, відповідно до статті 307 Цивільного кодексу фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Втім, у тій же статті визначено, що згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Загалом за вже усталеною практикою зйомка у публічних місцях та зйомка публічних осіб, які знаходяться при виконанні своєї державницької роботи, не забороняється.

Разом з тим, законопроект 8153 положення законодавства щодо правил поведінки з персональними даними, зібраними у публічних місцях та щодо публічних осіб, викладає іншим чином.

Зокрема у статті 11 проекту «Обробка персональних даних в результаті аудіо-, відео- або фотофіксації публічних заходів» правила зйомки публічних заходів визначені так.

У разі здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб'єкта персональних даних, незалежно від технології, що використовувалася, відкрито на вулиці або на заходах публічного характеру (публічних зборах, конференціях тощо), контролер зобов’язаний завчасно вжити достатніх заходів для повідомлення суб’єктів персональних даних про здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб'єкта персональних даних, а також мети цієї фіксації, у спосіб, який надає можливість суб’єкту персональних даних заперечити проти обробки його персональних даних.

Оприлюднення, у тому числі публічний показ матеріалів відеозйомки, кінозйомки або фотозйомки, на яких можна ідентифікувати суб'єктів персональних даних, допускається за умови, що оприлюднення є пропорційним відносно легітимної цілі, яка переслідується, узгоджується із початковою метою фіксації, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основоположних прав та інтересів суб’єкта персональних даних.

Отже, для проведення зйомки, як витікає з тексту проекту, треба повідомити осіб, які можуть потрапити на відео чи фото, та повідомити у такий спосіб, що дає їм можливість заперечити проти цього.

Цікаво також і те, що спеціальна стаття 15, яка передбачає особливості обробки персональних даних для цілей журналістської чи творчої діяльності не передбачає якихось виключень щодо вищезгаданих правил повідомлення осіб, яких знімають, встановлених статтею 11.

«До обробки персональних даних для цілей журналістської та творчої діяльності не застосовуються положення п. 1 частини першої статті 4 щодо принципів добросовісності та прозорості, пунктів 4 і 6 частини першої статті 4, статей 18-27, статті 34, статей 36-40 цього Закону», - вказано у статті.

Тобто, журналісти теж мають дотримуватися регулювання, встановленого статтею 11, та повідомляти про зйомку публічних заходів завчасно, якщо читати цю норму буквально.

Вперше врегулюють відеоспостереження та відеофіксацію

Одним із найбільш помітних нововведень стане окреме регулювання обробки персональних даних під час відеоспостереження та відеофіксації публічних заходів.

Також законопроєкт містить норми щодо обробки персональних даних у мережі Інтернет, використання інформації для прямого маркетингу та роботи з біометричними даними.

Зокрема, пропонується оновити підхід до біометричних даних. До них відноситимуться персональні дані, що стосуються фізичних, фізіологічних або поведінкових характеристик людини та дозволяють її ідентифікувати. Наприклад, цифровий образ обличчя, електронний підпис або відбитки пальців.

Нові правила для мобільних операторів та інтернет-провайдерів

Суттєві зміни торкнуться й сфери електронних комунікацій.

Законопроєкт передбачає, що оператори та постачальники електронних комунікаційних послуг повинні будуть повідомляти користувачів про ризики для безпеки мереж не пізніше ніж через 48 годин після того, як їм стане відомо про такі ризики.

Документ також деталізує гарантії таємниці приватного спілкування. Під захистом перебуватимуть не лише зміст повідомлень і розмов, а й дані трафіку, інформація про місцезнаходження користувача та відомості про встановлення або невстановлення з’єднання.

Будь-яке прослуховування, записування, зберігання або передавання інформації про приватне спілкування без згоди його учасників буде заборонене, якщо інше прямо не передбачено законом.

Про витік персональних даних повідомлятимуть протягом 72 годин

Законопроєкт запроваджує нову систему реагування на витоки персональних даних.

У разі порушення безпеки даних контролер буде зобов’язаний повідомити про інцидент контролюючий орган не пізніше ніж через 72 години після його виявлення.

Автори документа вважають, що це дозволить оперативніше реагувати на випадки незаконного доступу до персональної інформації та мінімізувати наслідки для громадян.

У держорганах з’являться спеціальні уповноважені

Окремою новацією стане обов’язкове призначення посадових осіб, відповідальних за захист персональних даних.

Вони повинні будуть контролювати дотримання законодавства, проводити внутрішні аудити, організовувати навчання працівників та взаємодіяти з контролюючими органами.

За порушення правил можуть посилити відповідальність

Законопроєкт передбачає нову систему фінансової відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних.

Як зазначається у пояснювальній записці, санкції мають бути ефективними, пропорційними та стримувальними. Під час визначення розміру штрафів враховуватимуться характер порушення, його тривалість, наслідки та заходи, які були вжиті для усунення шкоди.

Таким чином, законопроєкт №8153 покликаний не лише виконати євроінтеграційні зобов’язання України, а й суттєво змінити підходи до захисту приватності. У разі його ухвалення громадяни отримають більше можливостей контролювати використання своїх даних, а компанії та державні органи — більше обов’язків щодо їхнього захисту.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.