В Україні перевірятимуть іноземних інвесторів перед входом у стратегічні галузі: які сфери під контролем

Україна наближається до запровадження механізму скринінгу прямих іноземних інвестицій — системи перевірки інвесторів, які планують вкладати кошти у стратегічно важливі галузі економіки. Влада розглядає цей інструмент як спосіб посилити економічну та національну безпеку держави, захистити критичну інфраструктуру від потенційних ризиків і водночас виконати одну з вимог на шляху до членства в Європейському Союзі.

Наразі у Верховній Раді триває робота над законопроєктом №14062, який має визначити правила перевірки іноземного капіталу та встановити баланс між захистом державних інтересів і збереженням інвестиційної привабливості України.

Робота над законопроєктом про скринінг іноземних інвестицій триває

У Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку триває опрацювання законопроєкту №14062 про скринінг прямих іноземних інвестицій.

Документ розглядається як один із ключових елементів посилення економічної безпеки держави та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Актуальні питання впровадження майбутнього механізму контролю за інвестиціями обговорили під час Конференції з антимонопольного права, організованої Асоціацією правників України.

Під час дискусії наголошувалося, що Україна потребує сучасної системи контролю за інвестиціями у стратегічні галузі економіки. Такий механізм має дозволити державі своєчасно виявляти та мінімізувати ризики для національної безпеки, а також є одним із зобов’язань у межах переговорів про вступ до ЄС.

Які сфери можуть потрапити під перевірку

Водночас учасники обговорення зазначили, що майбутня система скринінгу має залишатися збалансованою та не створювати зайвих перешкод для доброчесних інвесторів.

Передбачається, що перевірка стосуватиметься лише критично важливих для держави напрямів, серед яких:

• оборонно-промисловий комплекс;
• об’єкти критичної інфраструктури;
• надрокористування;
• електронні комунікації;
• сфера захисту інформації;
• медіа.

Які моделі скринінгу іноземних інвестицій розглядають

Під час обговорення було представлено три можливі моделі перевірки іноземних інвесторів у стратегічних секторах.

Дозвільна модель передбачає застосування виключно для оборонної промисловості. У цьому випадку вхід інвестора до сектору буде можливий лише після отримання погодження профільної урядової комісії.

Повідомна модель (нотифікація) передбачає, що інвестор офіційно повідомляє державу про свої наміри та розкриває походження капіталу.

Ретроспективна модель орієнтована насамперед на виявлення кінцевих бенефіціарних власників, щодо яких застосовані санкції.

У парламентському комітеті наголошують, що держава повинна мати зрозумілий та ефективний інструмент контролю інвестицій ще на етапі входження капіталу в країну. На думку розробників, попередня перевірка інвестора дозволить уникнути подальшого застосування санкцій, конфіскацій або примусової націоналізації активів.

Навіщо Україні потрібен FDI-скринінг

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Україна готує систему скринінгу прямих іноземних інвестицій (FDI screening), яка має забезпечити комплексну оцінку інвесторів та угод, здатних впливати на національну безпеку і стратегічні інтереси держави.

Законопроєкт, який опрацьовується за участю експертів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), передбачає визначення чутливих секторів економіки, критеріїв ризику, процедур подання та розгляду заявок, механізмів оскарження рішень і гарантій для інвесторів.

Підготовка законодавства відбувається в умовах повномасштабної війни, зростання зовнішніх загроз, необхідності захисту критичної інфраструктури та адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу.

Раніше повідомлялося, що Міністерство економіки спільно з міжвідомчою комісією за участю СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Міністерства закордонних справ працює над створенням механізму оцінки доброчесності іноземних інвесторів та їхньої відповідності національним інтересам України.

Два законопроєкти пропонують різні підходи

Наразі зареєстровано два законопроєкти — №14062 та альтернативний №14062-1, які пропонують різні моделі регулювання скринінгу іноземних інвестицій.

Базовий законопроєкт №14062 визначає загальні рамки контролю, однак містить широкі оціночні поняття, зокрема щодо ризиків для національної безпеки та чутливих секторів. Крім того, значна частина процедурних питань у ньому делегується Кабінету Міністрів.

На думку експертів, така конструкція може створювати ризики надмірної дискреції державних органів, подвійного регулювання та потенційних колізій із законодавством про іноземне інвестування та міжнародними угодами про захист інвестицій.

Водночас альтернативний законопроєкт №14062-1 містить більш деталізовану процедуру. У ньому визначені критерії скринінгу, строки розгляду заяв, вимоги до обґрунтування рішень та право інвестора на оскарження.

Також документ передбачає перенесення ключових процедурних норм безпосередньо до закону, а не до підзаконних актів, що відповідає принципу правової визначеності та вимогам статті 19 Конституції України.

Які ризики та переваги бачать експерти

Згідно з попередніми напрацюваннями, процедура скринінгу має включати чіткі строки розгляду заяв, підстави для погодження або відмови, а також можливість умовного схвалення інвестиційних проєктів.

Серед гарантій для інвесторів розглядаються право на оскарження рішень, захист конфіденційної інформації, можливість проведення незалежної експертизи та запобіжники проти вибіркового застосування процедур контролю.

Разом із тим експерти звертають увагу на ризики надмірної дискреції у випадку нечіткого визначення критеріїв ризику або переліку чутливих секторів. Це може призвести до непослідовності рішень та затягування процедур.

У праві Європейського Союзу базовий етап розгляду інвестицій у межах механізму скринінгу зазвичай триває від 15 до 45 днів. Саме такі часові рамки вважаються орієнтиром для забезпечення передбачуваності процедур та захисту прав інвесторів.

Яким може бути вплив на економіку України

Запровадження FDI-скринінгу може мати як позитивні, так і потенційно стримувальні наслідки для інвестиційного клімату.

До основних переваг відносять підвищення рівня інвестиційної безпеки, захист критичної інфраструктури, залучення надійного капіталу та зміцнення довіри з боку партнерів України в ЄС і країнах G7.

Водночас надмірно складна або непрозора процедура може збільшити витрати бізнесу на юридичний супровід, уповільнити запуск нових виробництв та інфраструктурних проєктів, а також знизити зацікавленість частини потенційних інвесторів.

Саме тому під час підготовки законодавства ключовим завданням залишається пошук балансу між потребами національної безпеки та збереженням відкритості України для іноземних інвестицій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.