Як у Верховній Раді пропонують вирішити проблему наявності в Україні двох верховних судів: рекомендовано прийняти новий законопроект

Комітет Верховної Ради з питань правової політики 14 березня розглянув два законопроекти, що стосуються проблематики існування в Україні двох Верховних Судів – №5456 та № 5456-1.

Нагадаємо, в 2020 році Конституційний Суд України визнав неконституційними деякі положення щодо ліквідації ВСУ.

За результатами обговорення у Комітеті вирішили рекомендувати прийняти у першому читанні комітетський варіант законопроекту № 5456-д, а інші – відхилити. При цьому члени Комітету зазначають, що треба дозволити внести до нього суттєві поправки вже після ухвалення за основу.

«Судово-юридична газета» проаналізувала, що передбачає новий варіант законопроекту.

Отже, відповідно до висновку Комітету з питань правової політики від 14 березня 2023 року рекомендовано до ухвалення за основу законопроект під назвою «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України».

Так, пропонується визначити, що «Верховний Суд України як орган державної влади перейменовується у Верховний Суд та продовжує діяти як найвищий суд у системі судоустрою України». Тобто, замість припинення та ліквідації – перейменування (але, з огляду на те, що зміни вносять у перехідні положення закону 2016 року, виникає питання, як «зворотнім числом» має відбутися це «перейменування»).

Судді Верховного Суду України, обрані на посади до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» 2016 року, продовжують здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду відповідної спеціалізації до звільнення або припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.

Працівники апарату Верховного Суду України, повноваження яких не припинені, переводяться за їх особистою заявою без обов’язкового проведення конкурсу на рівнозначні посади до апарату Верховного Суду.

Верховний Суд діє на матеріально-технічній базі Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України.

У пункті 7 Перехідних положень слова «Верховний Суд України» виключається (наразі норма звучить так:

З дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов’язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів»).

Разом з тим, положення пункту 7 «та ліквідуються» в частині Верховного Суду України було визнано неконституційним згідно з Рішенням КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020.

Отже, Верховний Суд України, за задумом законодавця, не ліквідовувався і не припинявся. Що саме у такому разі відбувалося весь цей час з ВСУ (з 2017 року, коли почав працювати новий Верховний Суд), в якому статусі знаходилися його судді, не досить зрозуміло.

Також новий законопроект передбачає, що судді ВСУ (крім тих, які пройшли перевірки на відповідність займаній посаді раніше) оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності в порядку, визначеному цим Законом, та з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

А саме кваліфікаційне оцінювання суддів ВСУ (яких наразі залишилося всього 5, і деякі з них пройшли оцінювання в рамках конкурсу до нового ВС) проводиться на підставі рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм компетентності проводиться лише шляхом проведення співбесіди.

«Громадська рада доброчесності сприяє ВККС у встановленні відповідності таких суддів критеріям професійної етики та доброчесності», зазначено у законопроекті.

Стосовно суддів вищих спец судів передбачено, що суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України може бути переведений до апеляційного суду чи місцевого суду в порядку, передбаченому статтями 53 та 82 цього Закону, без конкурсу і з урахуванням особливостей, передбаченими цим пунктом.

Переведення такого судді здійснюється на підставі його заяви Вищою радою правосуддя протягом 30 днів з дня набрання чинності новим Законом, незалежно від наявності у суді вакантних посад.

У разі, якщо суддею ВССУ, ВГСУ, ВАСУ не подано відповідної заяви про переведення його до визначеного ним суду, Вища рада правосуддя переводить такого суддю до будь-якого іншого апеляційного суду, в якому є вакантна посада, без його згоди.

Рішення про переведення приймається ВРП без рекомендації ВККС.

Судді, визначені цим пунктом (крім тих, які пройшли перевірки на відповідність займаній посаді раніше) оцінюються на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності в порядку, визначеному цим Законом.

Судді ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, переведені до інших судів, а також ті, які виявили бажання звільнитися у відставку, прирівнюються за своїм статусом та рівнем соціально-побутового забезпечення до суддів вищих спеціалізованих судів.

При звільненні у відставку незалежно від займаної на момент звільнення посади суддям ВССУ, ВАСУ, ВГСУ гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбаченому цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищих спеціалізованих судів.

Судді ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зразка 2010 року, мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначеному частиною третьою статті 14-2 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищих спеціалізованих судів.

Цікаво також, яку зміну переслідує пропонована у новій редакції законопроекту зміна до п. 20 Перехідних положень.

Наразі у ній визначено, що «відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом». Разом з тим, законодавці пропонують слова «визначеному цим Законом» замінити словами «передбаченому законом». Тобто, це може бути інший закон, за яким оцінять суддів-«п’ятирічок»,

Як зазначається у законопроекті, його положення поширюються на правовідносини, що виникли у зв’язку з перейменуванням Верховного Суду України у Верховний Суд, а також ліквідацією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України.

Судді Верховного Суду України, обрані на посади до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та які станом на дату набрання чинності цим Законом перебувають у штаті ВСУ, протягом 20 днів з дня набрання чинності цим Законом подають на ім’я Голови Верховного Суду особисті заяви про зарахування до штату Верховного Суду.

Голова ВС протягом трьох днів з дня отримання відповідної заяви зараховує такого суддю до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя.

Вища кваліфікаційна комісія суддів здійснює відповідне оцінювання суддів ВСУ протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом, а якщо вона є неповноважною – протягом 6 місяців з дати призначення її повноважного складу.

У разі виникнення необхідності у здійсненні Верховним Судом як розпорядником бюджетних коштів додаткових видатків з Державного бюджету, пов'язаних з реалізацією окремих положень цього Закону, Кабінету Міністрів належить забезпечити збільшення видатків відповідному розпоряднику бюджетних коштів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.