Рада готується ухвалити закон про дистанційне правосуддя: що зміниться для учасників процесу і суддів

Судді зможуть дистанційно працювати із системою електронного документообігу суду та дистанційно вносити до Реєстру судові рішення. Так, Комітет Верховної Ради з питань правової політики 1 червня рекомендував ухвалити законопроект №8358 про дистанційне правосуддя. Раніше про таку законодавчу ініціативу розповідали у Верховному Суді.

Серед іншого, автори законопроекту пропонують, щоб під час воєнного стану суд з власної ініціативи міг прийняти рішення про розгляд справи, розгляд якої здійснюється в порядку загального провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

В такому випадку розгляд справи без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами можливий у разі направлення судом сторонам повідомлення про такий розгляд справи зокрема, і через Viber, і надходження до суду підтвердження про отримання сторонами цього повідомлення, а також у разі відсутності клопотання сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження в приміщенні суду.

Йдеться про законопроект від 13 січня про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді  №8358. Суб’єктом законодавчої ініціативи у даному випадку виступив народний депутат Роман Бабій разом з колегами, зокрема, Максимом Дирдіним.

«Пропонується розширити сферу застосування письмового провадження у судах всіх юрисдикцій під час дії воєнного чи надзвичайного стану.

Розгляд справи без виклику учасників у судове засідання, без проведення судового засідання, за наявними матеріалами справи (письмове провадження) посилить безпекову складову при розгляді справ у судах для всіх учасників судового процесу (суддів, персоналу суду, сторін справи та інших учасників), дасть можливість більш ефективно вирішувати спору в умовах регулярних та тривалих відключень електроенергії. При цьому сторони мають можливість дистанційно через відповідні способи комунікації із судом долучати до справи необхідні пояснення, докази, подавати процесуальні документи.

Передбачається, що сторони обов'язково мають бути належним чином повідомлені про розгляд справи в письмовому провадженні та мають право клопотати про розгляд справи по суті в судовому засіданні в режимі відеоконференції, або в приміщенні суду. Тобто, якщо сторона бажає проводити розгляд справи в судовому засіданні, то вона не може бути обмежена в цьому праві», - зазначають автори.

Однак Державна судова адміністрація не настільки оптимістична.

Так, у своєму висновку на законопроект ДСА зазначила, що в цілому підтримує прийняття законопроекту. Водночас ДСА звертає увагу, що у законопроекті залишився невизначеним механізм негайного підтвердження учасником процесу суду інформації про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах) (стаття 131-1 КАС України, стаття 128-1 ЦПК України та стаття 272-1 ГПК України в редакції Законопроекту).

Також ДСА вказує, що у запропонованій редакції Законопроекту чітко не визначено, про який спосіб повідомлення учасником суду йде мова – автоматизований чи неавтоматизований.

У разі застосування неавтоматизованого способу відправлення повідомлень у формі СМС або на месенджери (використовуючи номер мобільного телефону для реєстрації облікового запису) ДСА застерігає, що в такому випадку не буде гарантовано збереження даних про доставку судових викликів і повідомлень, зокрема існуватиме високий ризик їх втрати через відсутність засобів запобігання від їх видалення.

У випадку застосування автоматизованого способу розсилки судових викликів і повідомлень залишається невизначеним механізм автоматичного надходження підтверджень від учасників про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах) до автоматизованої системи документообігу суду, оскільки при автоматичній розсилці таких повідомлень учасник позбавлений технічної можливості відповідати на таку розсилку.

Крім того, потребує уточнення, в який спосіб згадана інформація буде переноситися в програму: інформація заповнюватиметься в ручному режимі працівниками апарату суду або робитимуться скріншоти листування та прикріплюватимуться до матеріалів справи.

В чому полягають зміни

Автори нового законопроекту №8358 про дистанційне правосуддя пропонують легалізувати практику повідомлення через месенджери та встановити певні правила у процесуальних кодексах.

Зокрема, у статтях процесуальних кодексів «Особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного чи надзвичайного стану» встановити наступне.

    1. Якщо під час дії воєнного чи надзвичайного стану неможливо забезпечити повідомлення учасників в звичайному порядку, суд може викликати або повідомляти учасників справи та інших учасників судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах.

У випадку неможливості забезпечити повідомлення способом, визначеним в абзаці першому цієї частини - через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

   2. Суд викликає або повідомляє таких учасників про дату, час і місце інших судових засідань (у випадку належного повідомлення про перше засідання) чи про вчинення відповідної процесуальної дії на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах.

У випадку неможливості забезпечити повідомлення способом, визначеним в абзаці першому цієї частини - через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

  3. У випадку виклику або повідомлення учасника судового процесу в порядку частин першої, другої цієї статті, такий учасник повинен за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах), негайно підтвердити суду про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням.

Текст такого підтвердження зберігається, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, та приєднується до справи і вважається належним підтвердженням повідомленням учасника судового процесу. В такому випадку виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням.

Також пропонується встановити особливості вручення судового рішення на під час дії воєнного чи надзвичайного стану

Зокрема,  якщо неможливо забезпечити вручення судового рішення в звичному порядку учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, такі учасники повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається або видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після закінчення дії воєнного чи надзвичайного стану.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.