Верховна Рада схвалила за основу проект про зупинення строків позовної давності та зміну порядку відкриття спадщини

Верховна Рада 14 липня ухвалила за основу законопроекти про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини 9288 та пов’язаний із ним про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини 9287.

Як зазначають автори, проектом 9288 пропонується повернути загальне правове регулювання правовідносин щодо місця відкриття спадщини і перебачити спеціальні правила щодо відкриття спадщини в населених пунктах, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.

Так, передбачається внести зміни до Цивільного кодексу, а саме:

• повернути положення статті 1221 ЦК до попередньої редакції шляхом закріплення загального правила про місце відкриття спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця або місцезнаходженням його майна.

Пропонується встановити:

«Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме або зареєстроване за кордоном, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна».

• викласти пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень в новій редакції, якою передбачити під час воєнного стану зупинення строків позовної давності:

А саме, встановити: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності, встановлені цим Кодексом, зупиняються на строк дії такого стану».

Слід зазначити, що станом на зараз у цьому п. 19 визначено: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Дані зміни щодо зупинення строків ініціатори аргументують наступним.

«Законопроектом пропонується удосконалити конструкцію п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, яким передбачено продовження строків у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, встановлених ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України.

Усі вищевказані статті ЦК, перераховані у п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК регулюють перебіг позовної давності. З огляду на це, необхідно дійти однозначного висновку, що дія положення п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України спрямована саме на врегулювання перебігу позовної давності у результаті дії таких обставин як воєнний та надзвичайний стан.

Водночас, вказана мета правового регулювання реалізована таким чином, що не дає можливості розмежувати у вказаних у пункті 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України статтях кодексу строки зупинення перебігу позовної давності та інші строки, які визначені цими ж статтями, зокрема строк для реалізації права переважної купівлі частки у спільній власності, закріплений у ст. 362 ЦК України, а також строк поруки, встановлений у ст.559 ЦК України.

Так, за своєю суттю положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосуються виключно перебігу позовної давності, однак закріпивши у переліку статей, на які поширюється правило щодо зупинення строку на час дії воєнного, надзвичайного стану статтю 362 ЦК України, законодавцем не було визначено, що дія вказаного пункту стосується виключно позовної давності (ч. 4 ст. 362) і не поширюється на строки для здійснення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ч. 2 ст. 362), що аналогічно можна стверджувати і у випадку строку поруки (ч.4 ст.559).

Такий підхід призводить до грубого порушення права співвласників, адже фактично унеможливлює реалізацію належних їм повноважень щодо відчуження належного їм майна. В результаті цього цивільний оборот зазнає значної дестабілізації, що може призвести до великої кількості судових спорів і посилення навантаження на судову систему.

Крім того, чинне законодавче регулювання не відповідає критерію «ясності закону». У рішенні Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування в правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі». Всупереч цьому, у положенні пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України застосовується термінологія, яка не узгоджується із термінологією цього кодексу. Зокрема зазначена норма пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України передбачає «продовження» строків, коли у самому ЦК України закріплена можливість «зупинення» перебігу позовної давності (ст. 263 ЦК України). Застосування вказаних термінів має суттєву відмінність.

У випадку із «зупиненням перебігу позовної давності» її загальний строк не змінюється, що є реалізацією принципу правової визначеності норми законодавства. Натомість, в результаті «продовження перебігу позовної давності» строки, визначені ЦК України стають невизначеним, адже зокрема загальний трирічний строк вже триває більше п’яти років. Такий підхід призводить до виникнення нового виду позовної давності: поряд із загальною та спеціальною, виникає «продовжена позовна давність», а також не узгоджується із засадами цивільного законодавства, не відповідає принципу правової визначеності та створює істотні ризики до виникнення спорів, зумовлених різним тлумаченням таких законодавчих положень.

Крім того, законопроектом вважається за доцільне передбачити встановлення спеціальних строків та порядку регулювання спадкових правовідносин на час дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, зокрема на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.

• А саме – доповнити Прикінцеві та перехідні положення новими пунктами 20, 21, якими передбачити зупинення строків позовної давності під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та встановлення спеціальних строків та порядку регулювання спадкових правовідносин на час дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, зокрема на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.

Так, пропонується визначити (п. 20), що у період дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстровано пізніше ніж через три місяці з дня смерті такої особи, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1273, 1276, 1277, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Правила абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану до набрання ними чинності, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного, надзвичайного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення

У п. 21 пропонується встановити, що у період дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, що включений до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого у встановленому законодавством порядку, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. У разі якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, що включений до переліку територій, зазначеного у абзаці першому цього пункту, щодо якого невизначено дату завершення активних бойових дій або тимчасової окупації, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви. Правила абзаців першого та другого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану до набрання ними чинності, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного, надзвичайного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.