Депутати збираються повернутися до розгляду законопроекту про покарання за зловживання правами у кримінальному процесі

Народні депутати збираються повернутися до розгляду законопроектів, які стосуються протидії зловживанню процесуальними правами, у тому числі, з боку адвокатів. Про це вони розповіли на Київському полілозі, який відбувся у Верховному Суді. 

Так, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов згадав про спільне напрацювання парламентарів і суддів – законопроект 5661 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування».

На переконання Дениса Маслова, потрібно в законодавчому плані підсилити можливості суддів у кримінальних провадженнях протидіяти зловживанню процесуальними правами учасниками судового процесу.

«Зміни до КПК щодо протидії зловживанню процесуальними правами давно назріли! Я говорю про це ще з 2021 року. Тоді разом із суддями всіх інстанцій ми розробили комплексний законопроект 5661, який пропонував:

• чітко врегулювати інститут зловживання процесуальними правами;
• посилити грошове стягнення для таких випадків;
• надати судам право виносити окрему ухвалу;
• спростити правила складання і проголошення скорочених судових рішень;
• дозволити розгляд скарг під час досудового розслідування без обов’язкової участі скаржника.

Сьогоднішня дискусія — ще один вагомий аргумент для того, аби повернутися до цих важливих питань і надати їм новий імпульс», вказав Маслов.

Голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас зауважив про випадки, коли процесуальні гарантії «перетворюються на інструменти уникнення відповідальності».

«Саме тому Комітет з питань правоохоронної діяльності, як парламентська інституція, підтримує ініціативи, покликані створити умови для унеможливлення зловживання процесуальними правами. Потрібно обговорити питання про межі повноважень щодо протидії затягуванню процесу та про відсутність чітких процесуальних санкцій за зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу», – вказав Сергій Іонушас.

Як писала «Судово-юридична газета», відповідно до законопроекту Дениса Маслова 5661, частина якого ідентична законопроекту 9055, який в 2018 році реєстрував у Верховній Раді Петро Порошенко, слідчий суддя може визнати зловживанням процесуальними правами з боку адвоката, наприклад, подання скарги на судове рішення, коли КПК встановлено заборону на його оскарження, подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено слідчим суддею, заявлення свідомо безпідставного відводу судді та ін.

Законопроект, про який говорить депутат, передбачає введення до КПК статті 24-1 «Неприпустимість зловживання процесуальними правами».

Відповідно до неї:

• учасники кримінального провадження повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
• слідчий суддя, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать засадам кримінального провадження, зокрема подання скарги на судове рішення, коли КПК встановлено заборону на його оскарження, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено слідчим суддею, судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших дій, які спрямовані на безпідставне затягування кримінального провадження чи перешкоджання виконанню судового рішення.
• слідчий суддя, суд вживає заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником кримінального провадження його процесуальними правами, слідчий суддя, суд може застосовувати до нього заходи, визначені КПК (зокрема грошове стягнення).
• якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, слідчий суддя, суд своєю вмотивованою ухвалою має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зловживання правами є підставою для накладення грошового стягнення.

Законопроект пропонує, що слідчий суддя, суд зможе постановити ухвалу про накладення на учасника кримінального провадження грошового стягнення в сумі від 0,5 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

• невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених слідчим суддею, судом на учасника кримінального провадження, неприбуття без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
• зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою затягування кримінального провадження, судового розгляду.

Слідчий суддя, суд зможе постановити ухвалу про накладення на учасника кримінального провадження грошового стягнення у сумі від 3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

• повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків;
• неодноразового зловживання процесуальними правами.

Ухвала про накладення грошового стягнення буде виконавчим документом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація. Суми грошового стягнення зараховуються до доходів спеціального фонду держбюджету та використовуються на фінансування забезпечення місцевих та апеляційних судів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.