Кандидати в судді успішно склали тести з історії державності, але чи було це так легко – фактори, які дозволили більшості претендентів на посади суддів пройти далі

Вища кваліфікаційна комісія суддів 25 липня 2025 року затвердила результати тестування на знання історії української державності, яке кандидати на посади суддів та судді, які бажають перевестися в інші суди, виконували з 15 по 24 липня.

Тестування відбулося у межах добору, оголошеного на 1800 вакантних посад суддів місцевих судів.

Також слід зазначити, що претенденти в місцеві суди вперше в історії судової влади України складали тестування на знання історії української державності.

Всього допуск до кваліфікаційного іспиту, нагадаємо, отримали 8 432 кандидата на посаду судді і діючих судді.

З’явилися на тестування з історії української державності 7 939 осіб.

Не враховуючи учасників добору та суддів, які з різних причин не з’явилися на тестування (це 493 особи, а ще 1 кандидат у подальшому відмовився від складання тестування), відверто не вдалим цей етап кваліфікаційного іспиту став лише для 131 кандидата, які не змогли набрати навіть мінімально допустимий бал (26 балів з 40 балів).

Крім того, ще 568 кандидатів не змогли набрати прохідний бал (34 бали).

Згідно з оголошеними Комісією результатами, до наступного етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду допущені 7 239 кандидатів на посади суддів та діючих суддів, які набрали прохідний бал.

Тобто в цілому етап тестування на знання історії української державності став невдалим лише для 8,8% претендентів на посади суддів від кількості осіб, які все ж з’явилися на тестування.

Невеликий відсоток кандидатів, що провалили тестування, викликав дискусію, чи не занадто легким для учасників добору є етап тестування на знання історії української державності.

Чому так багато кандидатів склали тестування вдало

Аналіз подій навколо тестування на знання історії української державності дозволяє виокремити п’ять основних факторів успіху претендентів на посади суддів, окрім, власне, якісної підготовки багатьох кандидатів до тестування:

1. Тривалість підготовки процедури тестування.

ВККС ще 29 січня 2025 року затвердила та оприлюднила програму іспиту та таксономічну характеристику першого етапу кваліфікаційного іспиту – анонімного тестування з історії української державності.

Вже тоді в цілому стало зрозуміло, які історичні періоди та події будуть відображені у тестових запитаннях – фактично мова йшла про те, що кандидатам доведеться опанувати стандартний курс історії України зі стародавніх часів до президенства Володимира Зеленського.

Відтак чимала кількість кандидатів ще взимку приступила до дослідження відповідних підручників та курсів лекцій з історії України та її державності.

Безпосередньо про кваліфікаційний іспит у межах добору на посади суддів ВККС оголосила 12 травня.

В той же день Комісія оприлюднила основи тестових запитань з історії української державності та «орієнтовні» відповіді на частину з них. Також був оприлюднений і список рекомендованої для підготовки літератури.

«Судово-юридична газета» детально аналізувала зміст оприлюднених запитань та повідомляла про те, що багато з них були або занадто спеціалізовані і потребували додаткової уваги, або ж взагалі не мали на момент публікації єдиної однозначної відповіді. Це, наприклад, питання № 692 – «Чому на парламентських виборах 2019 року одна з партій здобула безпрецедентну більшість мандатів?» або питання № 694 – «Який стратегічний фактор ускладнював оборону Маріуполя українськими військами?».

Разом з тим, враховуючи, що в Україні публікація різних підручників, курсів лекцій, навчальних програм та методичних рекомендацій є цілою бізнес-індустрією, то за бажання будь-який кандидат міг самостійно знайти відповіді на абсолютну більшість навіть не простих запитань з історії української державності.

2. Публікація правильних відповідей

4 липня ВККС повідомила про точні дати складання тестування – з 15 по 24 липня.

В той же день Комісія оприлюднила і правильні відповіді на всі 700 запитань з історії української державності.

Після публікації відповідей у кандидатів було від 10 днів (в залежності від дати тестування), щоб перевірити свої знання або зрозуміти, яку конкретно відповідь на те чи інше неоднозначне запитання хоче побачити розробник тестів – Національна школа суддів.

Доцільність такого рішення Комісії, ймовірно, ще буде обговорюватися у юридичному середовищі, адже у підсумку, як зазначив у соціальній мережі один з учасників добору, скласти тестування з історії державності на прохідний бал, виявилося значно легше, ніж скласти тест на знання Правил дорожнього руху.

При цьому не обійшлося без казусів – кандидати на посади суддів під час обговорення остаточного варіанту відповідей на тестові запитання, скаржилися, що відповіді, визначені розробниками тестів як «правильні», авторами різних підручників та монографій оцінювалися не так «однозначно» і навіть більше того, вважалися помилковими.  

У відповідь у ВККС порадили орієнтуватися виключно на опубліковані Комісією відповіді.

Таким чином у претендентів на посади суддів, які дійсно прагнули якісно підготуватися до тестування, було майже півроку з моменту оприлюднення Програми тестування, щоб опанувати курс історії української державності.

3. Платні додатки з відповідями

Важливу роль у високих результатах кандидатів безумовно зіграли платні додатки, які швидко створюються та оновлюються під потреби учасників конкретної конкурсної процедури.

Доступ до таких додатків, з характерними назвами типу «Тест в суд», «Тести на суддю», «Тести в суд України 2025», «Тест в прокуратуру», «Тест на державну службу» тощо коштує не надто дорого, при цьому такі додатки пропонують претендентам на ті чи інші посади можливість швидкої підготовки, як правило, з урахуванням актуальних завдань.

Наприклад, правильні або найбільш вірогідні відповіді на тестові завдання з історії української державності для учасників добору на посади суддів, з’явилися в одному з популярних додатків вже у травні, фактично одразу ж після оприлюднення ВККС основ тестових запитань з історії української державності. А повністю правильні відповіді, з урахуванням варіантів, запропонованих ВККС та НШСУ, з’явилися у додатку майже одразу ж після офіційної публікації правильних відповідей у липні. 

4. Невелика кількість тестових запитань

Кількість завдань під час тестування на знання історії української державності була невеликою – всього 40 запитань.

Максимально можливий бал за тестування склав 40 балів.

Для порівняння, наступний етап кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, містить вже 100 запитань, при цьому максимально можливий бал складає 150 балів.

5. Прохідний бал за тестування визначався ВККС самостійно

11 червня ВККС внесла зміни до Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, а також до власного рішення від 12 травня про призначення кваліфікаційного іспиту для учасників добору на посади суддів.

Відповідно прохідний бал тестування знань з історії української державності був визначений ВККС на рівні, не нижче 65% від максимально можливого балу.

Згідно з першою редакцією зазначених документів, отримати допуск до наступного етапу кваліфікаційного іспиту могли лише кандидати, які набрали не менше 75% від максимально можливого балу за вказане тестування.

Таким чином, можна констатувати, що тестові запитання легкими назвати складно, однак тривалість процедури та низка дій Комісії, яка фактично пішла назустріч кандидатам в судді та суттєво полегшила їм життя, у підсумку дозволили абсолютній більшості претендентів на посади суддів набрати прохідний бал.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.