Неефективність роботи АРМА коштує державі мільярди гривень: у Раді пропонують звільняти очільників агентства за три дні
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) — орган зі спеціальним статусом, який під час війни мав би наповнювати оборонний бюджет через управління активами ворога. Проте, за твердженням парламентарів, станом на червень 2026 року Агентство опинилося у стані кризи.
Як вже писала «Судово-юридична газета» 30 липня 2025 року офіційно набув чинності закон 4503-IX щодо реформи АРМА. За 10 років своєї діяльності Агентство з розшуку активів неодноразово піддавалося жорсткій критиці щодо ефективності своєї роботи. НАЗК при створенні державних антикорупційних програм наголошувало на недосконалості законодавства, що регулює діяльність АРМА, та низькій результативності процесів передачі в управління АРМА активів.
Офіційні показники виконання державного бюджету за 2025 рік за програмою КПКВК 6431010 «Заходи з управління активами, бюджетна підтримка» свідчать про критично низький рівень освоєння коштів. Із передбачених 98,6 млн грн на оцінку, охорону та управління активами використано лише 371 тисяча гривень, що означає невикористання 99,6% бюджетних асигнувань.
Через фактичне невиконання програми не було укладено жодного договору на складське зберігання чи охорону арештованого майна. Це, створює ризики фізичного руйнування та знецінення стратегічних активів, переданих в управління державі.
Окреме занепокоєння викликає ситуація з реалізацією активів. Починаючи з грудня 2025 року в АРМА фактично заблоковано процес продажу арештованого майна. Це призводить до невиконання судових ухвал про реалізацію активів. Також повідомляється про затягування конкурсних процедур на електронній платформі «Прозорро.Продажі». У результаті майно простоює та втрачає економічну вартість замість того, щоб генерувати надходження до бюджету, зокрема для фінансування оборонних потреб держави.
У відповідь на бездыяльнысть АРМА у Верховній Раді зареєстровано проєкт № 15299, який пропонує нові способи для виведення агентства з кризи.
Законодавча ініціатива
Законопроєкт пропонує внести зміни до статей 3 та 7 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Ініціатива пропонує змінити сам механізм тимчасового керівництва Національним агентством з розшуку та менеджменту активів.
Законопроєкт передбачає розширення кола посадових осіб, які можуть тимчасово виконувати обов’язки Голови АРМА. Зокрема, у разі відсутності або відсторонення Голови та його заступників, повноваження керівника Агентства зможе здійснювати інша посадова особа АРМА, визначена Кабінетом Міністрів України.
Однією з пропозицій є надання профільному комітету Верховної Ради права ухвалювати рішення про неналежне виконання обов’язків особою, яка тимчасово очолює Агентство. У разі прийняття такого рішення Кабінет Міністрів буде зобов’язаний протягом трьох днів припинити виконання повноважень відповідною особою та призначити нового виконувача обов’язків.
Крім того, документ запроваджує механізм внутрішнього заміщення керівництва. У випадку відсторонення заступників Голови АРМА виконання обов’язків керівника зможе бути покладено на іншу посадову особу Агентства відповідним наказом по відомству.
Необхідність таких кроків автор проєкту пояснює критичними показниками діяльності АРМА за 2025–2026 роки. Реєстр активів не консолідований — щодо понад 42 000 об'єктів відсутня точна інформація про їх стан та правовий статус, а реалізація активів через «Прозорро.Продажі» фактично зупинена з грудня 2025 року, що робить неможливим виконання судових ухвал про продаж майна.
Попри необхідність зрушити роботу АРМА з мертвої точки, викликає питання запропонований механізм впливу парламентського комітету на кадрові рішення в АРМА. Надання комітету права ухвалювати рішення, яке фактично зобов’язує Кабінет Міністрів припинити повноваження тимчасового керівника Агентства, може розцінюватися як потенційне втручання законодавчої влади у сферу повноважень виконавчої гілки влади.
Крім того, законопроєкт не містить чітко визначених критеріїв для встановлення факту «неналежного виконання обов’язків» особою, яка тимчасово очолює АРМА. Відсутність конкретних показників оцінки може створити ризики суб’єктивного трактування та використання механізму як інструменту політичного впливу.
Проте, головним викликом після можливого ухвалення закону стане збереження балансу між посиленням контролю за діяльністю АРМА та недопущенням використання нових механізмів як інструменту політичного чи корпоративного впливу на процес управління арештованими активами. Ефективність запропонованих змін визначатиметься не кількістю нових повноважень чи контрольних механізмів, а їхнім практичним результатом. Насамперед ідеться про відновлення повноцінних конкурсних процедур з відбору управителів і реалізації активів, виконання судових рішень та забезпечення стабільних надходжень до державного бюджету.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
