Мати подарувала доньці будинок, розраховуючи на догляд, а та припинила допомагати: ВС пояснив, чи можна скасувати договір
У справі № 278/1726/24 від 10 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув питання щодо визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки у зв’язку з помилкою щодо правової природи правочинів.
Практичне значення цієї постанови полягає в тому, що Верховний Суд звернув увагу на необхідність ретельної оцінки всіх доказів та обставин, які можуть підтверджувати, що особа фактично мала намір укласти договір довічного утримання, а не безоплатно передати майно у власність іншій особі.
Обставини справи
У березні 2024 року жінка звернулася до суду з позовом до своєї доньки про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладених 19 січня 2023 року, а також про скасування державної реєстрації права власності.
Позивачка стверджувала, що помилилася щодо правової природи укладених правочинів та вважала, що фактично оформлює договір довічного утримання. За її словами, спірний будинок був її єдиним житлом, а вона та її чоловік через похилий вік, стан здоров’я та потребу в сторонньому догляді розраховували на подальше утримання з боку доньки.
За твердженнями позивачки, до укладення договорів відповідачка допомагала батькам матеріально та фактично їх утримувала. Сторони домовилися переоформити будинок і земельну ділянку на доньку, а вона натомість мала доглядати та утримувати батьків до кінця їхнього життя.
Після укладення договорів, як зазначала позивачка, донька поступово припинила надавати допомогу, а через конфлікти батьки були змушені переїхати до іншої дочки.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що позивачка добровільно підписала договори дарування та не довела, що помилялася щодо їх змісту. Апеляційний суд погодився з цим висновком і залишив рішення без змін.
Не погодившись із такими рішеннями, позивачка звернулася до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд нагадав, що відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона безоплатно передає майно у власність іншій стороні, а договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Суд зазначив, що за змістом статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов.
При цьому договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.
На відміну від договору дарування, за договором довічного утримання (догляду), який, згідно із доводами позовної заяви, мала на увазі позивачка, одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Розглядаючи доводи позивачки про помилку щодо правової природи правочинів, Верховний Суд звернув увагу на положення статті 229 ЦК України, згідно з якими якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін.
Суд підкреслив, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Таким чином, для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Істотність помилки встановлює суд.
Також Верховний Суд нагадав, що наявність помилки може підтверджуватися такими обставинами, як похилий вік особи, стан її здоров’я та потреба у сторонньому догляді, наявність спірного житла як єдиного місця проживання, відсутність фактичної передачі майна обдаровуваному та продовження проживання дарувальника у цьому житлі після укладення договору дарування.
Досліджуючи матеріали справи, Верховний Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідачка сама зазначала про домовленість між сторонами, відповідно до якої вона мала доглядати за батьками, а позивачка — переоформити на неї будинок.
Водночас апеляційним судом не було надано оцінки зазначеним вище доводам відповідачки на предмет фактичного визнання нею обставин, на які посилалася позивачка як на підставу своїх вимог.
Поза увагою апеляційного суду залишилися також доводи про те, що після укладення договорів позивачка продовжувала проживати у спірному будинку, який вважала своїм єдиним житлом, а також питання щодо наявності чи відсутності у неї майнових прав на інше житлове приміщення.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що свідок, допитаний у суді першої інстанції, підтвердила доводи позивачки, однак оцінки цим показанням апеляційний суд також не надав.
На переконання Верховного Суду, зазначені обставини мають суттєве значення для повного встановлення фактичних обставин справи та правильного вирішення спору.
Таким чином, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд фактично підтвердив, що при оскарженні договору через помилку вирішальне значення має не лише текст правочину, а й обставини, які можуть свідчити про справжню волю сторін на момент його укладення.
Читайте також матеріал «Судово-юридичної газети» про те, чим договір довічного утримання відрізняється від договору дарування та заповіту, які умови варто передбачити під час його укладення і як захистити свої права у разі невиконання сторонами взятих на себе зобов’язань.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















