НБУ запустив «позиковий ліміт»: як змінюються валютні операції для бізнесу за новими правилами

Починаючи з січня валютне регулювання в Україні перейшло на новий етап у межах Стратегії пом'якшення валютних обмежень. Національний банк України впровадив низку змін, центральним елементом яких став так званий «позиковий ліміт». Це рішення є частиною переходу до І та ІІ етапів Дорожньої карти лібералізації, мета яких — не просто зняти заборони, а стимулювати приплив нового капіталу в країну

Як працює «позиковий» ліміт

Новий ліміт формується за рахунок іноземної валюти, яка фактично надійшла в Україну як кредит або позика після 1 січня 2026 року. Його розмір є динамічним: після кожного погашення основної суми боргу доступний обсяг ліміту зменшується на відповідну суму.

Водночас виплата процентів за такими кредитами дозволяється і після повного використання ліміту. Усі операції в межах цього механізму мають здійснюватися через той український банк, на рахунок якого надійшли кошти за відповідною позикою.

Яка практика діє зараз

На рівні офіційної позиції НБУ валютні операції в межах «позикового» ліміту мають проходити через обслуговуючий банк, на рахунок якого фактично надійшли кошти за новим кредитом чи позикою. Саме банк у межах валютного нагляду перевіряє документи клієнта, зв’язок платежу з відповідним надходженням і дотримання умов застосування ліміту.

Фактично це означає, що новий механізм працює не як автоматичне право на платіж, а як комплаєнс-модель, де критичними стають трасованість коштів, коректність договору та можливість довести походження валюти. Додатково НБУ заклав динамічну конструкцію самого ліміту: кожне погашення основної суми нового кредиту зменшує доступний обсяг для інших операцій.

На що бізнес зможе використати «позиковий» ліміт

Запровадження нового механізму дасть змогу компаніям здійснювати низку транскордонних платежів, які раніше були обмежені валютними правилами.

Зокрема, бізнес зможе:

• погашати кредити та позики, отримані до 20 червня 2023 року;
• виплачувати дивіденди іноземним інвесторам понад чинний ліміт у 1 млн євро на місяць;
• оплачувати імпорт товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року;
• повертати нерезидентам авансові платежі, отримані до 23 лютого 2022 року за товарами, які не були поставлені або були поставлені лише частково;
• фінансувати закордонні філії та представництва понад встановлений річний ліміт у 1 млн євро.

У НБУ зазначають, що механізм має допомогти бізнесу виконати накопичені зобов'язання перед іноземними кредиторами та інвесторами без додаткового тиску на валютний ринок.

Яким вимогам мають відповідати нові кредити

Щоб кредит або позика стали підставою для формування позикового ліміту, вони повинні відповідати вимогам Національного банку, які діють для запозичень, залучених після 20 червня 2023 року.

Зокрема, максимальна процентна ставка за такими кредитами не може перевищувати 12% річних. Крім того, дострокове погашення основної суми кредиту до строку, визначеного договором, заборонене.

НБУ також встановив обмеження щодо джерел погашення кредиту. Протягом першого року користування позикою погашати її основну суму дозволено лише за рахунок власної іноземної валюти компанії. Купувати валюту для таких платежів бізнес зможе лише починаючи з другого року користування кредитом.

Водночас кредити, надані міжнародними фінансовими організаціями або забезпечені їхніми гарантіями чи поруками, не формуватимуть позиковий ліміт.

Пільги для оборонної галузі та експортерів

Національний банк також запровадив окремі валютні послаблення для підприємств оборонно-промислового комплексу та експортерів.

Зокрема, для резидентів правового режиму «Дефенс Сіті» під час купівлі іноземної валюти не враховуватимуться залишки цільового фінансування, отриманого від іноземних держав і міжнародних організацій. Крім того, такі підприємства зможуть отримувати індивідуальні дозволи НБУ на проведення окремих транскордонних переказів.

Водночас експорт страхових послуг виведено з-під дії граничних строків валютних розрахунків. Таке саме правило застосовуватиметься і до експортних операцій, за якими Експортно-кредитне агентство вже здійснило страхове відшкодування.

Спрощено валютні операції для військових-нерезидентів та іноземних топменеджерів

Національний банк також розширив можливості для проведення валютних операцій фізичними особами-нерезидентами.

Зокрема, військовослужбовці-нерезиденти зможуть без обмежень купувати іноземну валюту та переказувати її за кордон у межах грошового забезпечення, зарахованого на їхні рахунки після 1 травня 2026 року. Для коштів, отриманих до цієї дати, продовжує діяти місячний ліміт у 400 тис. грн.

Крім того, українським компаніям дозволено купувати іноземну валюту та перераховувати її на рахунки за кордоном нерезидентів — членів наглядових рад і виконавчих органів — у межах винагороди, нарахованої з 1 травня 2026 року за цивільно-правовими договорами.

Це означає, що для бізнесу ключовим стане не лише факт надходження валюти, а й належна документальна трасованість коштів. У перші місяці застосування механізму можна очікувати різні підходи банків до підтвердження підстав для платежів, тому компаніям варто завчасно готувати пакет документів.

Що змінюється для бізнесу

Запровадження «позикового» ліміту фактично створює новий канал для розрахунків із нерезидентами без додаткового тиску на валютний ринок. Для компаній це означає можливість погашати окремі старі зобов’язання, виплачувати дивіденди та здійснювати інші дозволені операції за рахунок нових зовнішніх кредитів.

Водночас цей інструмент не скасовує валютного нагляду й не знімає потреби в підтвердженні кожної операції. Навпаки, нова модель підвищує значення внутрішнього контролю, оскільки банк перевірятиме, чи відповідає платіж умовам використання ліміту.

Механізм означає необхідність переглянути кредитні договори, платіжні маршрути та внутрішні політики валютного контролю. Особливо це стосується компаній, які мають заборгованість перед нерезидентами або регулярно здійснюють транскордонні платежі.

У таких умовах комплаєнс стає не формальністю, а практичною умовою доступу до валютних операцій. Чим прозоріша структура фінансування і чим краще задокументований ланцюг руху коштів, тим менші ризики для відмови банку або подальших претензій з боку контролюючих органів.

Судова практика і перспективи спорів

Поки що новий «позиковий» ліміт є занадто свіжим механізмом, щоб говорити про сформовану судову практику саме щодо його застосування. Натомість уже існує значний масив спорів у сфері валютного нагляду, зокрема щодо пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відповідальність у валютних правовідносинах застосовується за спеціальними правилами Закону України «Про валюту і валютні операції», а окремі підстави звільнення від відповідальності не працюють автоматично. Тому, навіть за наявності нових послаблень, бізнесу варто діяти з урахуванням того, що банки і надалі застосовуватимуть посилений комплаєнс-підхід.

У 2026 році валютний нагляд в Україні дедалі більше переходить у цифровий формат. Для бізнесу це означає посилення автоматизованої перевірки документів і уважнішу оцінку операцій з боку банків. Формальний підхід до підтвердження транскордонних платежів поступово втрачає значення, натомість зростає вага реальної економічної суті операції та якості документального супроводу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.