Судді Верховного Суду розповіли про особливості розгляду воєнних злочинів

Судді Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва та Наталія Марчук під час міжнародного кримінально-правового форуму розповіли про основні виклики, з якими стикнулася кримінальна юстиція під час воєнного стану.

Також судді розповіли про особливості розгляду воєнних і військових злочинів. Про це повідомили у Верховному Суді. 

У своєму виступі суддя ВС у ККС Світлана Яковлєва висвітлила проблемні питання кримінального та кримінального процесуального права, зосередившись на особливостях підсудності справ, специфіці розгляду справ щодо воєнних злочинів і законодавчих змінах у кримінальній юрисдикції.

Доповідачка нагадала, що з моменту повномасштабного вторгнення рф до України суди не припиняли своєї роботи, однак через те, що багато судів опинилися на територіях, де велися активні бойові дії, виникла необхідність передачі справ до інших судів, які були розташовані в безпечніших регіонах. Особливо важливою зміна підсудності справ була в кримінальних провадженнях.

З огляду на всі ці обставини навантаження деяких судів зараз дуже велике, що створює певні проблеми. Наприклад, в окремих справах уже закінчився строк давності. Щоб покращити ситуацію, вирішується питання про передачу справ з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Це поширена практика, але законодавством передбачено виключні обставини для передачі справ з одного суду до іншого. Нині сторони часто звертаються до суду з проханням змінити підсудність справ, але навіть повернути справу до суду, у якому вона перебувала початково, не завжди можливо.

Серед іншого, суддя розповіла, на що варто звертати увагу при прийнятті рішень про передачу справ до іншого суду.

Певні труднощі виникають у судах під час розгляду справ щодо воєнних злочинів, оскільки це відносно нова категорія кримінальних правопорушень. У їх розгляді та доведеності вини обвинувачених є особливості, на які варто зважати.

«Не достатньо визнати, що особа брала участь у воєнних діях – необхідно зазначати конкретно, які дії вона зробила, і тоді притягати до відповідальності», – зазначила Світлана Яковлєва. Вона також акцентувала на особливостях оцінки судом цифрових доказів, у тому числі у справах, які розглядаються за процедурою заочного кримінального провадження in absentia. Цю процедуру зараз часто використовують суди під час розгляду справ у воєнних злочинах.

На думку доповідачки, проблемним питанням є те, що Україна не ратифікувала Римський статут. Адже при підготовці та розгляді обвинувального акта, крім норм національного законодавства (статті 437, 438 КК України), потрібно також брати до уваги норми міжнародних конвенцій.

Доповідачка нагадала, що, розглядаючи справи щодо воєнних злочинів, надзвичайно важливо також зберегти баланс у дотриманні норм українського законодавства та норм європейського права, щоб у майбутньому не було підстав говорити про те, що національні суди порушили права однієї зі сторін.

Щодо роботи суддів-спікерів у судах Світлана Яковлєва наголосила на необхідності постійної комунікації представників органів судової влади з громадськістю і фахового висвітлення позиції суду в кризових ситуаціях. Крім того, важливим є виважене та своєчасне повідомлення про рішення у справі, яку розглядали в суді. Це дає можливість уникнути некоректного висвітлювання судових рішень у ЗМІ та, як наслідок, погіршення суспільної думки про діяльність суддів. А відкрита й пряма комунікація сприятиме покращенню сприйняття судової системи в суспільстві.

Про межі застосування процедури in absentia під час притягнення до кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни поінформувала слухачів суддя ВС у ККС Наталія Марчук. Вона зосередилася на особливостях регулювання процедури in absentia національним законодавством. Зокрема, доповідачка зауважила, що такі процедури регулюються статтями 297-1–297-5 КПК України, відповідно до яких необхідне проведення спеціального досудового розслідування.

Окремо доповідачка торкнулася питання належного сповіщення підозрюваних. Відповідно до ст. 323 КПК України при судовому розгляді за відсутності обвинуваченого (in absentia) обов’язковими є:

– ухвала про здійснення спеціального судового провадження;

– участь захисника;

– повістки про виклик обвинуваченого – за останнім відомим місцем проживання чи перебування;

– процесуальні документи – надсилаються захиснику.

В межах виступу Наталія Марчук розповіла про судову практику ЄСПЛ у справах щодо заочних проваджень. ЄСПЛ визнає, що країни мають право застосувати процедуру заочного судового розгляду за певних умов:

1) якщо обвинувачений знає про провадження проти нього, але/або відмовляється від свого права брати участь у судовому розгляді, або вирішує ухилитися від правосуддя;

2) якщо обвинувачений не знає про провадження.

У другому випадку в законодавстві країни, де розглядається справа, має бути передбачено процес можливості перегляду кримінального провадження щодо особи, коли підозрюваному стане відомо про наявність такого провадження.

Суддя розповіла учасникам форуму про практику національних судів у провадженнях у справах щодо воєнних злочинів та звернула увагу, що лише незначна їх кількість розглядається за участю обвинувачених. Більшість – лише в заочному провадженні. Зважаючи на це, необхідне чітке дотримання процедур проведення судового розгляду in absentia.

Наталія Марчук виокремила основні питання, щодо яких виникають проблеми під час спеціального провадження:

– належне сповіщення підозрюваного, обвинуваченого;

– здійснення ефективного захисту;

– обґрунтованість і мотивованість судових рішень;

– можливість перегляду вироку, ухваленого в спеціальному судовому провадженні.

На думку доповідачки, необхідно на законодавчому рівні вдосконалити процедуру сповіщення підозрюваних чи обвинувачених осіб, оскільки зараз вона є недостатньо ефективною. Здійснення судового захисту має бути реальним, щоб надалі не виникло сумнівів щодо належного виконання захисником своїх функцій, а отже і щодо справедливості ухваленого рішення.

Суддя відзначила, що написання судових рішень у справах щодо воєнних злочинів є значно складнішим, ніж у справах стосовно ординарних злочинів, але необхідно працювати над цим і вдосконалювати ці навички.

На сьогодні національне законодавство не передбачає процедури перегляду заочного рішення, і це є основною проблемою у справах, щодо яких відбувається заочний розгляд. На сьогодні на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт, у якому змінами до ст. 395 КПК України частково врегульовується питання можливості апеляційного оскарження вироку, ухваленого в порядку спецпровадження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.