Роботодавець програв спір за 11 тисяч гривень: Верховний Суд дозволив працівниці не повертати аванс
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу колишньої працівниці АТ «Харківобленерго» та відмовив підприємству у стягненні позачергового авансу, виплаченого в рахунок майбутньої заробітної плати після початку повномасштабного вторгнення РФ. Водночас Суд залишив без змін рішення про законність звільнення працівниці за прогул без поважних причин.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду наголосив, що до коштів, добровільно виплачених працівнику в рахунок заробітної плати, підлягають застосуванню положення статті 1215 ЦК України. Такі виплати не можуть бути повернуті роботодавцю за відсутності рахункової помилки з його боку або недобросовісності працівника.
Обставини справи
АТ «Харківобленерго» звернулося до суду з позовом до колишньої працівниці — юрисконсульта районного підрозділу компанії. Підприємство просило стягнути 11 766,32 грн, які, на його думку, становили заборгованість за невідпрацьовані дні позачергового авансу, виплаченого після запровадження воєнного стану.
Як зазначало товариство, після початку повномасштабної війни керівництво ухвалило рішення про матеріальну підтримку працівників та здійснило низку позачергових виплат у рахунок майбутньої заробітної плати. Частину цих коштів працівниця отримала, однак через подальшу тривалу відсутність на роботі, на думку роботодавця, залишився непогашений борг.
У відповідь працівниця подала зустрічний позов. Вона просила скасувати наказ про звільнення, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Серед підстав вона називала небезпеку для життя через бойові дії, відсутність укриття на робочому місці та те, що ще в серпні 2022 року подала заяву про звільнення.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Районний та апеляційний суди задовольнили вимоги АТ «Харківобленерго» щодо стягнення коштів.
Суди виходили з того, що позачерговий аванс не є заробітною платою, оскільки був виплачений поза встановленими колективним договором строками та не є винагородою за виконану роботу. Відтак вони застосували статтю 1212 ЦК України про безпідставне набуття майна та стягнули з працівниці 11 766,32 грн.
Також суди дійшли висновку про законність звільнення. Було встановлено, що працівниця була відсутня на роботі з 19 жовтня 2022 року по 14 липня 2023 року, а належних доказів поважності причин такої відсутності не надала.
Позиція Верховного Суду щодо повернення авансу
Переглядаючи справу №624/892/23, Верховний Суд не погодився з висновками попередніх інстанцій у частині стягнення коштів.
Суд звернув увагу, що спірні виплати були здійснені саме в рахунок заробітної плати. Попри те, що роботодавець називав їх позачерговим авансом, вони були виплачені працівнику як засіб до існування в умовах воєнного стану.
Верховний Суд підкреслив, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин статтю 1212 ЦК України. Натомість підлягала застосуванню спеціальна норма — стаття 1215 ЦК України, яка визначає випадки, коли навіть безпідставно набуті кошти не підлягають поверненню.
Суд нагадав, що заробітна плата та інші виплати, які є засобом до існування фізичної особи, не підлягають поверненню, якщо вони були виплачені добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності з боку одержувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків і добросовісність набувача презюмуються, а обов’язок доведення рахункової помилки або недобросовісності покладається на особу, яка вимагає повернення коштів.
У цій справі АТ «Харківобленерго» не довело ані наявності рахункової помилки, ані недобросовісності працівниці. Тому підстав для повернення спірних коштів не було. Саме з цих мотивів Верховний Суд відмовив у задоволенні первісного позову підприємства.
Чому Верховний Суд не поновив працівницю на роботі
Водночас касаційний суд погодився з висновками попередніх інстанцій щодо законності звільнення.
Суди встановили, що працівниця була відсутня на роботі з 19 жовтня 2022 року по 14 липня 2023 року. Ця обставина підтверджувалася табелями обліку робочого часу та актами про відсутність на робочому місці й фактично не заперечувалася самою працівницею.
Верховний Суд звернув увагу, що трудове законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі. Воєнний стан, бойові дії та пов’язані з ними ризики можуть оцінюватися судами як поважні причини залежно від конкретних обставин справи.
Проте у цьому випадку працівниця не надала належних доказів, які б підтверджували неможливість виконання трудових обов’язків протягом тривалого часу, не оформила свою відсутність у встановленому порядку та не надала роботодавцю письмових пояснень навіть після отримання відповідного запиту.
Крім того, Верховний Суд врахував, що в іншій справі суди вже встановили відсутність домовленості між сторонами про звільнення за угодою сторін у серпні 2022 року. Тому сама по собі подача заяви про звільнення не давала підстав вважати трудові відносини припиненими та не виправдовувала тривалу відсутність на роботі.
Аргумент про трудову книжку
Також Верховний Суд відхилив доводи працівниці про порушення її прав через невидачу трудової книжки в день звільнення.
Суд зазначив, що роботодавець у день звільнення направив їй повідомлення про звільнення, копію наказу та лист із пропозицією прибути для отримання трудової книжки. За таких обставин підприємство створило умови для її своєчасного отримання та належним чином повідомило працівницю про необхідність забрати документ.
Висновки Верховного Суду
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу працівниці.
Рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову АТ «Харківобленерго» про стягнення 11 766,32 грн скасовано. У задоволенні цих вимог підприємству відмовлено.
Водночас рішення про відмову в поновленні на роботі, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишено без змін.
Крім того, Верховний Суд стягнув з АТ «Харківобленерго» на користь працівниці 4 294,40 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
