Чоловік оскаржив мобілізацію через доставлення до ТЦК без повістки: суд не побачив порушень
Івано-Франківський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та військової частини щодо оскарження наказу про призов на військову службу під час мобілізації. Позивач просив визнати протиправним і скасувати наказ про його призов, а також зобов’язати військову частину звільнити його з військової служби та виключити зі списків особового складу.
Суть справи
Позивач зазначав, що працівники Івано-Франківського районного управління поліції зупинили його для перевірки документів, у тому числі військово-облікових, після чого доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У той самий день його направили на проходження військово-лікарської комісії, визнали придатним до військової служби, призвали на військову службу під час мобілізації та направили до військової частини.
На думку позивача, такі дії були протиправними, оскільки виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації має здійснюватися шляхом вручення або надсилання повістки. Представник позивача також наголошував, що чинне законодавство передбачає обов’язок особи до проходження військово-лікарської комісії надати медичну документацію щодо стану здоров’я, зокрема медичну карту амбулаторного хворого. На його переконання, проходження медичного огляду одразу після доставлення до ТЦК та СП фактично позбавляє особу можливості зібрати та надати такі документи.
При цьому позивач не оскаржував висновок військово-лікарської комісії щодо придатності до служби, а ставив під сумнів виключно процедуру його направлення на медичний огляд та подальшого призову.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки заперечував проти позову. Відповідач вказував, що позивач перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний запасу, не мав права на відстрочку та підлягав призову на військову службу під час мобілізації. За результатами проходження військово-лікарської комісії його було визнано придатним до військової служби. Також відповідач зазначав, що наказ про призов є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію після його виконання, тобто після зарахування особи до списків особового складу військової частини.
Позиція та висновки суду
Суд встановив, що на момент призову позивач перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний запасу, був визнаний придатним до військової служби та не мав оформленої відстрочки чи бронювання.
Дослідивши норми Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а також Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №560, суд звернув увагу, що призов військовозобов’язаних під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Суд зазначив, що на військову службу під час мобілізації призиваються військовозобов’язані, які перебувають у запасі та не мають права на відстрочку або не заброньовані в установленому порядку. Оскільки станом на дату призову позивач не користувався правом на відстрочку та не перебував на спеціальному обліку як заброньований, він підлягав мобілізації.
Оцінюючи доводи щодо порушення порядку направлення на військово-лікарську комісію, суд дійшов висновку, що вони не свідчать про протиправність самого призову. Суд окремо зазначив, що в даному випадку не має правового значення порядок та обставини, за яких військовозобов’язаного було направлено на медичний огляд ВЛК.
Також суд звернув увагу, що чинне законодавство не передбачає законних підстав для відмови від проходження військово-лікарської комісії, а сама відмова розглядається як порушення законодавства про оборону та мобілізацію.
На переконання суду, лише належним чином оформлена відстрочка або бронювання можуть бути підставою для відтермінування мобілізації та позбавляють територіальний центр комплектування та соціальної підтримки права оформлювати призов особи на військову службу під час мобілізації.
Суд наголосив, що навіть за наявності окремих процедурних порушень з боку відповідача такі обставини самі по собі не доводять протиправності призову, якщо військовозобов’язаний є придатним до служби та не має законних підстав для відстрочки.
Крім того, суд зазначив, що для перебування на військовому обліку, уточнення облікових даних, проходження медичного огляду та призову на військову службу під час мобілізації згода військовозобов’язаного не вимагається, оскільки виконання відповідних обов’язків прямо передбачене законодавством.
Щодо вимоги про зобов’язання військової частини звільнити позивача з військової служби, суд вказав, що вона є похідною від вимоги про скасування наказу про призов. Оскільки основна вимога не підлягає задоволенню, відсутні підстави і для задоволення похідної вимоги. Також суд зазначив, що позивач просить реалізувати право на звільнення з військової служби, яке законом йому не надано.
За результатами розгляду справи № 300/1885/26 Івано-Франківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
